30 років незалежності України. Том 1. До 18 серпня 1991 року

 Литвин зазначае: «Фактично до 24 серпня 1991 р. керiвництво краiною здiйснювалось з Москви, де концентрувався перший ешелон полiтичноi елiти. а ii друга лава на рiвнi республiканського керiвництва виступала свого роду ретранслятором рiшень центру…» [34 - Литвин В. М. Украина: политика, политики, власть. – К. 1997. – С. 104.].

Вiдсутнiсть власноi «украiнськоi» моделi здiйснення перебудови, на нашу думку, зумовлена такими факторами:

? Через тотальне одержавлення економiки (загальносоюзнi мiнiстерства та вiдомства розпоряджалися 95 % усiеi власностi, розташованоi в Украiнi) та панування в економiцi принципу незавершеностi (майже 80 % усього республiканського виробництва не мало закiнченого технологiчного циклу) Украiна фактично знаходилася в економiчнiй залежностi вiд союзного центру[35 - Див.

Мочерний С. Основнi причини соцiально-економiчноi кризи в Украiнi та шляхи ii подолання // Економiка Украiни. – 1995. – № 2. – С. 50; Мочерный С. Сущность и структура економического суверенитета Украины // Экономика Украины.  – 1992. – № 11. – С. 7; Пирожков С. Поповкiн В. Сучасна економiчна кон’юнктура в Украiнi // Полiтологiчнi читання. – 1995. – № 1. – С. 39.].

В. Литвин. Фото: Toms Norde, Valsts kanceleja.

? Централiзм, який домiнував у партiйно-державних структурах, обумовив прерогативу центру на прийняття ключових рiшень та жорстку вертикаль управлiння, що базувалася на принципi «наказ – виконання».

? Серед украiнськоi номенклатури панував «синдром виконавця», що блокувало iнiцiативу та активнiсть не тiльки формальноi елiти, а й широких народних мас.

? Опозицiйнi сили на початковому етапi перебудови були погано органiзованими та розпорошеними.

? На мiжнароднiй аренi Украiна завжди знаходилася у тiнi Росii i сприймалась свiтовим спiвтовариством виключно як невiд’емна частина СРСР.

У своiй сукупностi цi та iншi фактори не дозволили створити якiсно вiдмiнну, власну, украiнську модель перебудови.

Помiтно вплинув на розвиток суспiльно-полiтичних процесiв у СРСР в цiлому та Украiнi, зокрема, фактор «оксамитових революцiй» 1989 р. у Схiднiй Європi. В його основi лежали процеси радикальноi трансформацii полiтичноi системи, становлення новоi регiональноi iдентичностi та змiни зовнiшньо-полiтичного вектору цiлоi групи краiн соцiалiстичного табору. «Оксамитовi революцii» 1989 р.