30 років незалежності України. Том 1. До 18 серпня 1991 року

Їi свого часу розповiв один з творцiв цього реактора Анатолiй Александров заступнику директора Чорнобильськоi АЕС (1986–1988 рокiв) Олександру Коваленку. Наведемо цю iсторiю дослiвно: «Знаеш, чому ми стали робити АЕС на РБМК? – запитав Анатолiй Петрович i сам вiдповiв: – через Аркадiя Райкiна. Уже не пригадаю точно рiк, коли нас з Фiмою (Юхим Павлович Славський, що був тодi мiнiстром середнього машинобудування СРСР) покликав до себе Микита Сергiйович Хрущов. Питання у нього було одне: чому американцi i англiйцi будують атомнi електростанцii, А ми нi.

Чому СРСР створив в Обнiнську таку станцiю першим, а тепер вiдстае. Наздогнати i перегнати – ось ваше завдання!

Ми йому довго пояснювали, що вже дiють у краiнi реактори, спроектованi для вироблення збройового плутонiю, i застосування уран-графiтових реакторiв канального типу для виробництва електроенергii небезпечне, i треба робити реактори водяного типу, як для пiдводних човнiв (я iх якраз тодi разом з Євгеном Фейнбергом i розробляв) – тiльки великоi потужностi, а це завдання нешвидке.

Їх треба спроектувати, виготовити обладнання, побудувати, пiдготувати кадри.

Було видно, що Микита не розумiе те, про що ми йому говоримо. І як часто бувало саме в таких випадках, вiн сильно розлютився, перейшов на украiнську мову i сказав: «Йдiть, бiсовi дiти, i зробiть за рiк станцiю. А якщо не буде, так партквитки зараз вiдберу». Ми розумiли, що це не жарт i поiхали обговорити план наших дiй.

За обiдом розмовляли про Хрущова i в пiвока дивилися телевiзор. Це був приймач типу КВН з мiзерним екраном i величезною збiльшувальною лiнзою. Йшла трансляцiя виступу вiдомого сатирика Аркадiя Райкiна. Несподiвано Фiма закричав: дивись, Хрущов. Але це був Райкiн, який тим часом вiщав: «Ось балерина крутиться. Крутиться, крутиться, аж в очах рябить. Причепити ii до динамо – нехай струм дае в недорозвиненi райони». Звичайно, цю гумореску ми бачили i слухали не перший раз.

Але зараз вона точно пiдходила i до ситуацii i до хрущовському розумiння проблеми.

Виматюкавшись, ми покликали Миколу (академiк М. Доллежаль) i за два тижнi пiдготували пропозицii по Томську-7 (Сибiрська АЕС).

Цей об’ект спочатку призначався тiльки для напрацювання збройового плутонiю на уран-графiтових реакторах. Справа в тому, що такi реактори, крiм головного завдання, попутно виробляють значну кiлькiсть тепловоi енергii.