На нашем сайте вы можете читать онлайн «Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Детские книги, Сказки. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)

Жанр
Дата выхода
14 апреля 2017
Краткое содержание книги Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Олександр Фільц-Павенцький) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Я – Олександр, Фільц за батьком, Павенцький за мамою. Мої батьки, діди, прадіди і так далі львів’яни в енному поколінні; тут понароджувались і тут… перед тим як піти, зобов’язані докладатись до історії міста і решти світу – на власний розсуд і манір. Мабуть, мені випало хоч якось заповнити цю прогалину – у власний спосіб і за суб’єктивною необхідністю. Я виявився психіатром за спеціальністю «професор» і на цій фаховій дорозі мав чудового товариша, в минулому також психіатра – Андрія Більжо. Нині він глобально відомий карикатурист і письменник, родом із Москви, але живе здебільшого у Венеції, бо так склалися обставини і його стосунки з нинішнім російським руководінням. Тепер, після останньої зустрічі з Андрієм у Львові, де він презентував свою суперову книжку про п’ятьох улюблених письменників, мене заїло, і з почуття злосливої заздрості мені довелося написати ще декілька опусів буйдологічного типу. Залишається лише щиро подякувати видавництву «Фоліо» за пережите приємне здивування: цю книжку з ілюстраціями Андрія Більжо.
Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Рiч у тiм, що рокiв через сорок стали поширюватись дивнi розмови: буцiм той лiкар i той скульптор, котрi залягли у труни, аби послухати власнi поминки, ще досi живi, хоча iм давно вже перехилилось за сто рокiв. Ба бiльше, що обидва вони повнi розуму i сил – так, нiби смерть нiяк не знае, як до них пiдступитися. Тодi наступнi власники (бо попереднi повмирали) вирiшили перевiрити магiчну силу кафе-локалю, замовивши i собi труни з дiрками. Але обдурити смерть iм не вдалося, бо кафе напередоднi запланованоi iмпрези затопили грунтовi води пiд час шаленоi зливи над мiстом.
Postscriptum tertium. Смерть поважае лише правдивих i безжалiсно карае усiлякi плагiати.
Львiв, весна 2016
Постмодерний Дездемон i нiмфетка Отела
Як не дивно, але iсторiя всесвiтнього постмодернiзму не лише була заснована в районi Кракiвського базару, але своiми химерними переплетеннями тiсно пов’язана зi славним меценатом Львова та всiеi Галичини – безсумнiвним модернiстом Робертом Домсом. Що поеднання перипетiй Домсового життя i поява постмодернiзму як рушiйноi сили соцiальних перетворень другоi половини XX столiття, так би мовити, не лежать на поверхнi, зовсiм не дивуе.
А було це так.





