Шмуель Йозеф Агнон

Мiсце свого народження Агнон називае: «мiсто Бучач, повне мудрецiв та купцiв…» [8, с. 8]. Це там, де, як вiн писав, «…все мiстечко дрiмало. Будинки ховалися пiд ковдрою ночi, покритi мороком. Нiчне свiтило ще не зiйшло на небосхил, i лише зорi освiтлювали верхiв’я гiр. Бучач стоiть на горбах, виглядало, нiби зорi причепленi до дахiв будинкiв. Нараз зiйшов мiсяць i освiтив усе мiсто. Стрипа, що ранiше була оповита темрявою, заяснiла срiблом, i з водопою на Ринку попливли два срiблястi струмочки…» [9, с.

105–106].

Євреi оселилися в Бучачi невдовзi пiсля заснування мiста (1260 р.), а вже в XVII ст. iхня громада стала однiею з найбiльших пiсля Львова, Бродiв i Жовкви. Мiсто було вiдоме крамницями, ярмарками худоби, зерна i птицi. Перед Першою свiтовою вiйною, писав Агнон, Бучач «постачав пiв-Європи свiйською птицею, яйцями, пшоном, горохом та сочевицею…» («Нiчний постоялець», с. 511). Єврейська громада постiйно дбала про свое рiдне мiстечко.

Власне, мiстечко ще в доавстрiйськiй Галичинi було селищем мiського типу, нерiдко з переважним еврейським населенням, i вважалося «еврейським мiстечком».

Йому вiдповiдало здавна поширене поняття, термiн «штетл», що в перекладi з iдишу означае «мiстечко». Термiн «shtetle» (штетл) в науковий обiг ввiв М. Зборовський у працi, присвяченiй культурi польських та галицьких еврейських «штетлiв» [10].

Бучач називають перлиною в коронi старовинних мiстечок Захiдноi Украiни. Вiн як мiсто-музей, «малий украiнський Толедо», одним нагадуе куточок Львова, iншим – мiстечко у Швейцарii чи австрiйських Альпах.

На скелястому плоскогiр’i пiдносяться пошматованi вiйнами i часом мури замку магнатiв Бучацьких.

Головна пам’ятка минувшини м. Бучач, якою захоплювався юний Ш. Й. Чачкес (Агнон) – ратуша, споруджена в 1750–1751 рр. у стилi украiнського бароко. Їi вважають однiею з найкрасивiших адмiнiстративних будiвель Європи, зведених найкращим зодчим того часу Бернардом Меретином (будiвничим собору святого Юра у Львовi та iнших шедеврiв).

Ратушу прикрашено композицiею з кам’яних скульптур, що вiдображають вiчну боротьбу добра i зла. У нiй гармонiйно поеднано античних та бiблiйних героiв з украiнськими персонажами: мiтологiчнi фiгури Давида, який поборюе Голiафа, Самсона, який роздирае пащу лева, богинi правосуддя Фемiди, силача Геракла, невiльникiв, якi зривають ланцюги рабства, Нептуна i запорожця з незмiнною люлькою тютюну.