Олег Блохін

Але величезну роль вiдiграли й роки напружених тренувань iз батьком i в школi «Юний динамiвець».

У шiстнадцять рокiв Олег Блохiн уперше виiхав за кордон. И не куди-небудь, а до Францii! Це було, без перебiльшень, справжнiм чудом. На той час максимально досяжним для звичайноi радянськоi людини закордоном була Болгарiя, яку за вражаючу схожiсть iз батькiвщиною називали «шiстнадцятою республiкою Радянського Союзу». Та й туди потрапляли в основному передовики виробництва, партiйнi, комсомольськi та профспiлковi працiвники.

Процедура виiзду була дуже утруднена, необхiдно було зiбрати масу рекомендацiй i пройти спiвбесiду в КДБ. У далеке зарубiжжя взагалi iздили тiльки дипломати, вченi, артисти, i, нарештi, спортсмени.

Блохiн згадував, що з роками зарубiжнi вояжi стали для нього звичною справою, але таких яскравих вражень, якi в нього склалися пiд час першоi в життi поiздки за кордон, бiльше, напевно, нiколи не буде – тим бiльше що вiн був iще школярем.

Узимку 1969 року Олег дiзнався, що юнацька команда «Динамо» у травнi поiде до Францii, де в маленькому передмiстi Парижа мiстi Круа щорiчно проводився традицiйний европейський турнiр юнацьких клубних команд «Iris Club de Croix».

Цей турнiр, органiзований iще 1957 року маловiдомим французьким професiйним клубом «Ірис», пiд той час був популярний у Європi. Його переможцями були юнацькi команди вiдомих у Європi професiйних клубiв. Французькi «Реймс» i «Ресiнг» (Париж), iталiйськi «Інтернацiонале» (Мiлан), бiльш вiдомий нам як мiланський «Інтер», i «Торiно» (Турин), iспанська «Барселона» та англiйський «Лiдс Юнайтед» – ось далеко не повний список команд, якi вигравали турнiр у Круа.

Уявiть собi радянського дев’ятикласника, що потрапив за кордон, та ще й у Париж. Сена, Ейфелева вежа, собор Паризькоi Богоматерi, Трiумфальна арка, Лувр, Пантеон… Олег Володимирович згадував, що батькiвський фотоапарат був у нього весь час напоготовi та клацав усе пiдряд, але майже все – з вiкна автобуса. Зупинок у Парижi не було, тому в першiй поiздцi красоти мiста промайнули перед Олегом як у прекрасному снi – бiльше запам’ятались автобус, готель, стадiон, матчi.

1969 року iз багатьох краiн Європи до Круа з’iхались юнацькi команди, вiд назв яких аж дух перехоплювало: португальська «Бенфiка» (Лiсабон), бельгiйський «Андерлехт» (Брюссель), англiйський «Ковентрi Сiтi», iспанська «Барселона». Бiльшiсть ровесникiв юних динамiвцiв iз цих та iнших зарубiжних команд уже тренувались у професiйних клубах.