Книга Розчарування. 1977–1990

– А якби не заступництво Катерини Логвинiвни…

– Але ж я не спiлкувався з Надiею протягом багатьох рокiв! Починаючи з третього курсу унiверситету…

– Так, не спiлкувалися. І «перший вiддiл» це пiдтверджуе.

– Кiме Альбертовичу! Ми ж домовилися, що будемо керуватися виключно логiкою, а не iншими мiркуваннями. Хiба нi?

– А в цю логiку «перший вiддiл» цiлком вкладаеться, – розвiв руками завсектором. – Катерина Логвинiвна поручилася за вас особисто, й вам дозволили вступити до аспiрантури, захистити кандидатську дисертацiю…

– Щоправда, далi ем-ен-еса пiднятися не дозволили.

Та й з докторською у мене все нiяк не складалося, хоча моi заслуги регулярно вiдзначало вище керiвництво нашого iнституту…

Кiм Альбертович запитально звiв догори брови, проте Нехай одразу ж виправився:

– Вище керiвництво нашого iнституту, яке ми домовилися не зачiпати в нашiй розмовi.

– А все тому, що з’ясувалася дуже прикра рiч: уже маючи сестру-сектантку, про що «першому вiддiлу» було вiдомо, ви певний час зустрiчалися з такою собi Голландер Сюзанною Нахумiвною.

– З Голландер Сюзанною Нахумiвною я востанне зустрiчався аж у шiстдесят четвертому роцi.

– Тим не менш це не завадило iй разом з батьками емiгрувати до Сполучених Штатiв – осередку свiтового iмперiалiзму. Про цей зв’язок ви до «першого вiддiлу» чомусь не повiдомили.

– Бо не знав…

– Костянтине Демидовичу, незнання законiв не звiльняе вiд вiдповiдальностi за iхне невиконання.

Отож незнання того факту, що перспективний науковець, спiвробiтник нашого iнституту, маючи сестру-сектантку, не повiдомив «перший вiддiл», що його колишня пасiя емiгрувала до США, не звiльняе цього науковця вiд вiдповiдальностi. Та якби ж на тому все окошилося, то було б пiвбiди. Завдяки заступництву Катерини Логвинiвни цю марудну справу вдалося залагодити. Але ж ваша сестра Надiя Демидiвна раптом написала вам листа, хоча ви самi ж стверджували, що вже багато рокiв не спiлкуетеся. От скажiть на милiсть, якщо це так i е – звiдки у неi ваша адреса, га?!

Не знайшовши, що вiдповiсти, Нехай втупив погляд у кiстяшки судомно зчеплених пальцiв, якими вiн мимоволi почав тихесенько барабанити по стiльницi начальственого столу.

Так, справдi, з Надiйчиним листом вийшло недобре – бо надiйшов вiн з Канади, куди, як виявилось, його сестричка-сектантка емiгрувала з таким самим чоловiком-сектантом, як i вона сама.