На нашем сайте вы можете читать онлайн «Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни

Автор
Дата выхода
07 июня 2021
Краткое содержание книги Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Тимур Литовченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Розпад Радянського Союзу відкрив шлях віковічній мрії багатьох поколінь українців. Здавалося б, далі все просто: живи та радій незалежному життю… Однак біда в тому, що при владі в цілому лишилися все ті ж персони, які продовжили політику тотального пограбування країни. До того ж зазнав краху усталений стиль життя, що раніше здавався «вічним», почалася напружена конкуренція на ринку праці, гіперінфляція й інші небачені досі речі. Все це породжувало непевність у майбутньому. Ті, кого ці зміни вкрай налякали, намагалися тікати за кордон у пошуках кращого життя. А ті, хто залишився, поділились на два прошарки: більшість намагалася вижити за будь-яку ціну, аби тільки не опуститися на соціальне дно, меншість боролася за зміни на краще, хоча й не завжди вдало долаючи все нові перешкоди. Здавалося, прекрасним шансом на оновлення країни стала Помаранчева революція (точніше – фронда) 2004 року…
Книга содержит нецензурную брань
Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Але раптом вiн розсердиться на нове нагадування про час i обставини iхньоi найпершоi зустрiчi?
Спартак все вагався щодо доцiльностi такого нагадування, вагався… однак так i не наважився протягом усiх цих рокiв. Й лише сьогоднi по дорозi з Бабиного Яру до Володимирського собору твердо вирiшив «розговорити» свого давнього знайомця. Нехай згадае все, що i як сталося понад два десятилiття тому. Час доби був найбiльш пiдходящим: недiля, вранiшне богослужiння вже мало б скiнчитися, до наступного е достатня кiлькiсть вiльного часу… Тiльки б зустрiти Агапiта в соборi!.
Проте не так сталося, як гадалося. Щойно Спартак спробував розпитати, де можна знайти диякона, як почув приголомшливу звiстку: виявляеться, по-перше, його пiдвищили на один щабель в iерархii, по-друге – новоспеченого протодиякона перевели служити в якусь iншу, причому не киiвську парафiю. Усi спроби дiзнатися про перевод детальнiше наштовхувалися на суцiльне нерозумiння спiврозмовницi – вже лiтньоi жiнки, яка продавала бiля входу свiчки, iконки, хрестики та рiзноманiтну церковну лiтературу.
– Кажуть же тобi, що перевели звiдси протодиякона, отож нема про що запитувати, – невдоволено бубонiла вона.
– Так ви скажiть лише, куди його перевели! Ото й усе, що я хочу знати, – наполягав Спартак.
– А тобi це навiщо?
– Бо диякон Агапiт…
– Протодиякон.
– Ну так, тепер вже протодиякон.
– Не нукай, не запряг.
– Вибачайте. Просто протодиякон – це мiй добрий знайомий, ви ж нас, мабуть, неодноразово бачили за розмовами тут, в соборi…
– Бачити бачила, i що з того?
– Я хочу знати, куди його перевели, от i все.
– Хоче вiн, овва!.. Це в тобi гордiсть промовляе, а не проста цiкавiсть. А гордiсть… тобто, гординя – це смертний грiх. Отак!
– Але менi потрiбно спитати…
– Нема чого набридати протодиякону, нав’язуватися з цим своiм знайомством! У нього таких «знайомих», як-от ти, цiла парафiя.
– Менi треба було б лише дiзнатися…
– Кожен про щось хоче дiзнатися, не ти один. І багато хто перебувае у важчiй ситуацii, нiж твоя.
– Звiдки ви знаете, в якiй ситуацii я опинився?
– Ти молодий, здоровий, ситий, одягнений i взутий. Чого тобi ще треба?..
Чого ще треба?!
Хм-м-м-м!..
Спартак iз задоволенням пояснив би суворiй тiтцi, до якоi високоi мети вiн прагне.










