Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни

Та й загалом, на засiданнi Клубу обговорювався зовсiм не основний предмет, заради якого вiн i був свого часу утворений – себто, зовсiм не фантастика… Аж нiяк! В центрi уваги сучасних хлопцiв i дiвчат були якiсь комерцiйнi проекти: розробка дизайну та виробництво «фантастичних» етикеток на пляшки, запис аудiокасет з начитаними фантастичними творами з метою подальшого продажу пiлотам i водiям-далекобiйникам… І все таке iнше в тому ж родi. Одне слово – комерцiя.

По завершеннi цiеi пародii на засiдання КЛФ Ярополк намагався втекти, проте Вася його перехопив i таки поставив руба тi запитання, якi вiн ретельно обдумував, вивiряв вiд першого до останнього слова усi попереднi роки.

А ще додав трохи нових – про нинiшню комерцiйну пародiю на Клуб.

Ярик не розтiкався думкою по дереву. Навпаки, вiдповiв дуже стисло: «Васю, при чiм тут я до твоеi посадки на нари?! Доповiдь ти робив сам, тему обирав самостiйно. Все проходило публiчно, слухали тебе усi клубанти. Отож скажи, а при чiм тут я?..»

Ось якою була вiдповiдь на весь перелiк запитань, ретельно обдуманих пiд час вiдсидки i заслання до Цюрупинська.

І не давши Василевi оговтатись, Ярик продовжив: «Зараз новi часи, новi вiяння, так. Комерцiя, кажеш?! Але ж це велiння часу! Ти на цьому просто не розумiешся… Це поза межею твого сприйняття. Тому моя тобi порада: змирись! От i все».

А в пiдсумку?..

В пiдсумку Вася як нi з чим приiхав до Киева, так нi з чим i повернувся додому. А тут мама i тiтка Фрося зi своiм святкуванням! Ну й що це таке?.

.

А мiж тим за гратами вiн дiзнався дещо нове й незвичайне на тему всього Днiпровського гiдрокаскаду. Ось би про що поговорити з Ярополком чи з iншими клубантами!.. Бо якщо все це правда… Тодi й Киеву, i всiй Украiнi можуть бути непереливки, ще й якi!.. Вася носив у собi це знання довгi роки. Приiхавши до Киева – тiльки й розмiрковував, з ким би все це обговорити?!

А вони, бачте, комерцiею займаються! Ну-ну…

А з мамою чи тiткою Фросею?.. Двi лiтнi жiнки, якi багато рокiв пропрацювали покоiвками в санаторii, навряд чи зрозумiють його побоювання.

А боятися там i справдi е чого. А тут!..

В першiй половинi дня – комерцiя замiсть фантастики, у другiй – Свято Великого Жовтня в компанii мами та ii давньоi подруги.

Ну що ж це таке, чесне слово, га?..

1993

Число звiрини

Будинок по вул. Хорива, № 4, Киiв,

квiтень 1993 року

Цiеi суботи Валерка прокинувся несподiвано рано. Сонечко тiльки-тiльки виповзало з-за обрiю.