На нашем сайте вы можете читать онлайн «Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни

Автор
Дата выхода
07 июня 2021
Краткое содержание книги Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Тимур Литовченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Розпад Радянського Союзу відкрив шлях віковічній мрії багатьох поколінь українців. Здавалося б, далі все просто: живи та радій незалежному життю… Однак біда в тому, що при владі в цілому лишилися все ті ж персони, які продовжили політику тотального пограбування країни. До того ж зазнав краху усталений стиль життя, що раніше здавався «вічним», почалася напружена конкуренція на ринку праці, гіперінфляція й інші небачені досі речі. Все це породжувало непевність у майбутньому. Ті, кого ці зміни вкрай налякали, намагалися тікати за кордон у пошуках кращого життя. А ті, хто залишився, поділились на два прошарки: більшість намагалася вижити за будь-яку ціну, аби тільки не опуститися на соціальне дно, меншість боролася за зміни на краще, хоча й не завжди вдало долаючи все нові перешкоди. Здавалося, прекрасним шансом на оновлення країни стала Помаранчева революція (точніше – фронда) 2004 року…
Книга содержит нецензурную брань
Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Тим не менш, застарiлу агiтацiю чомусь нiхто не чiпав, хоча який в нiй був сенс?! Незрозумiло…
Одноманiтнiсть цих «агiтацiйних смуг» тiльки в одному мiсцi була порушена розмашистим написом, аршиннi лiтери якого, виведенi червоною фарбою, проголошували сакраментальне:
КУЧМА ЖИД
Втiм, прiзвище повообраного президента було очiкувано перекреслене чорною смугою, а далi було дописане iнше – вже чорне прiзвище попереднього глави держави, отож виходило:
ЖИД КРАВЧУК!
– І як це тобi, сестричко? – саркастичним тоном спитав Леонiд Самсонович, зверхньо поглядаючи на Агату.
– Неподобство, – мовила сестра, сором’язливо ховаючи очi.
– А що ти скажеш про фашистських бойовикiв з УНА-УНСО?
Тепер вона загалом промовчала.
– Ну гаразд, давай просто подихаемо повiтрям, – насолоджуючись своею очевидною перемогою, вiн навiть посмiхнувся поблажливо.
Повiтря на набережнiй Днiпра i справдi було вiдносно свiжим (хоча по Набережному шосе дуже iнтенсивно рухалися потоки автiвок iз вкрапленнями автобусiв) та вiдносно прохолодним, враховуючи липневу спеку, що панувала в Киевi.
– І все ж дарма ти Куренiвський цвинтар не вiдвiдав, – обережно мовила Агата, коли вони дiсталися до острiвця зеленi бiля пiжнiжжя Рiчкового вокзалу й розташувалися на лавочцi пiд липами.
– Пхе! А чого туди iхати, якщо й на другому цвинтарi ти все прибрала так само ретельно, як i на Байковому?! – пересмикнув плечима Леонiд Самсонович i про всяк випадок додав: – Там же все в порядку, сподiваюся?.
– Ну так, авжеж…
– Ну от, бачиш! Тому пертися на другий цвинтар нема сенсу, – резюмував вiн. – До речi, Гатю, грошi на догляд за могилами я тобi не дам.
– Як так не даси?! – вона навiть вiдсахнулася, настiльки несподiваними були слова брата. – Як не даси, коли ти обiцяв?!
– Обiцяв, але… передумав, – вiн знов знизав плечима. – Грошi менi згодяться для того, щоб утвердитися на новому мiсцi.
– Але ж твоя обiцянка!..
– Я вважав, що ти не справляешся з прибиранням могил, що тут треба людей наймати. Але якщо ти пiдтримуеш поховання на Куренiвцi в такому ж станi, що й на Байковому… Навiщо платити, коли ти й сама все прибираеш?!
– Але-е-е!.. Але ж!.. – Агата задихалася вiд образи. – Але ж ти бачиш, в якому станi мiй любий Андрiйчик?! Ти хоча б уявляеш, скiльки я сил витрачаю на догляд за ним?! А я ж iще працюю, не забувай!.. А тут iще…
– Це твiй чоловiк, Гатю.









