Книга Застою. 1965–1976

 – Адже я тiльки-но хотiв поцiкавитися, чи нема там у вас в «УкрНДІПмiстобудуваннi» хоч би якихось вiдомостей про можливiсть перенесення Лук’янiвського цвинтаря.

– Тобто?..

Тепер вiд несподiванки зупинився вже Харитон Якимович, Анатолiй же хоч i був здивований, однак навпаки посунувся ближче до свого старого учителя. При цьому iхнi парасолi зiштовхнулися, хлюпнувши навсiбiч струменями холодноi дощовоi води.

– Бачте, яке дiло… – почав пояснювати Каракiс. – Моi знайомi з «УкрНДІпроектстальконструкцii» по секрету повiдомили, що у нас в Киевi збираються споруджувати за iхнiм проектом нову телевежу[33 - Найвища решiтчаста вiльностояча конструкцiя свiту та найвища споруда Украiни – Киiвська телевежа була зведена у 1968–1973 роках.

У початковому 500-метровому варiантi розроблялася «УкрНДІпроектстальконструкцiею» для Москви, але в 1958 роцi була вiдхилена. Коли виникла нагальна потреба спорудити телевежу в Киевi, за основу взяли старий готовий проект, однак висоту споруди скоротили до 385 метрiв, пропорцiйно зменшивши решту елементiв конструкцii. ]. І наскiльки я знаю, споруджуватимуть ii саме на тому мiсцi, де тепер лежить цей камiнь. Ава про це знае, я йому розповiв трохи ранiше. А тепер i вам кажу.

– Так-так, – кивнув на пiдтвердження Мiлецький.

– Стривайте, стривайте… То що ж це виходить?! – продовжив дивуватися Бугрим. – Я все ж таки ветеран галузi, тому розумiюся на певних речах. І можу з усiею певнiстю стверджувати, що на тому мiсцi, звiдки ми оце йдемо, спорудити телевежу неможливо.

Там же настiльки мiзерний «п’ятачок», що нема де розвернутися! Хiба що частину Новоокружноi треба перекрити, лише тодi…

– Нi-нi, Харитоне Якимовичу, нiхто Новоокружну не перекриватиме. Я ж кажу, що збираються перенести на нове мiсце або Лук’янiвський цвинтар цiлком, або його частину.

– Найiмовiрнiше, що саме частину цвинтаря, – мовив стурбовано Мiлецький. – Подейкують, там е специфiчнi поховання, зробленi в давнину пiд час епiдемiй.

Якщо розкрити тi могили… Невiдомо, чим це скiнчиться.

– Все так, Аво, все так. Але якщо навiть переноситимуть частину могил… наприклад, вiйськовий цвинтар… Все одно це робота займе чимало часу! А потiм ще телевежу зводитимуть. Отож я недарма запитав, чи вiрите ви в перспективу спорудження нашого пам’ятника? Робота ж попереду на роки… На десятилiття – це точно. А за цей час все може змiнитися.

– Але ж на каменi написано… – почав свое Анатолiй.