На нашем сайте вы можете читать онлайн «Книга Застою. 1965–1976». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Книга Застою. 1965–1976

Автор
Дата выхода
26 ноября 2021
Краткое содержание книги Книга Застою. 1965–1976, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Книга Застою. 1965–1976. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Тимур Литовченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Застій» одні згадують як період спокою, «золоту» добу розвиненого соціалізму, інші – як лихоліття, яке «глушили оковитою». У цей період масово пішло з життя покоління, яке на власному досвіді пам’ятало революційні події 1917 року, трансформацію Російської імперії в СРСР і катастрофу Першої Української Республіки. Відповідно, героїку революції змінив всеохопний культ Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Разом з тим представники молодого радянського покоління з різних причин і кожен по-своєму відчували: далеко не все гаразд зі звичною всім дійсністю! Але розбиратися з негараздами потрібно вкрай обережно, щоб не наразитися на всесильний КДБ… Щоб не розділити сумну долю «шістдесятників», яких «виправляли» вже не тільки в таборах, але і в психіатричних лікарнях. Щоб не бути розтоптаним, як паростки «Празької весни». Хто міг – той намагався втекти за кордон. Решта ж призвичаювалася до нових умов…
Книга Застою. 1965–1976 читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Книга Застою. 1965–1976 без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Однак зупинити безхатька це вже не змогло, i протягом наступних хвилин двадцяти Владька був змушений вислуховувати iсторiю про все, що сталося колись в Рiвному. Про те, як Нестор Бобокал героiчно боровся зi свiтовим злом, уособленим бiснуватим нiмецьким фюрером i його скаженими солдатами. І як тим часом паскудний тиловий пацюк з погонами майора на плечах пiдробив на героiчного вояка похоронку, завдяки чому захапав i житлоплощу фронтовика, i його дружину. А також про вибiр мiж сучарою-майором i героем-фронтовиком, який насамкiнець зробила дружина.
– От тому я i п-п-п’ю, в-в-влас-с-сне… – завершив безхатько сумну розповiдь. – Т-та на моем-м-му мiсцi… Та будь-хт-то б зап-п-пив!.. Бо мен-не нiх-х-хто н-не роз-зум-мiв-в… Тiко Вал-лер-р-р-ка С-с-с… Струс-с-сь… Та вiн той… Пом-мер вiн-н-н… От-то мене зi склот-тарки й поп-пер… поп-пер-р-ли з роб-бот-ти… Т-терп-пiл-ли, т-терп-пiл-ли… а пот-тiм взял-ли т-та й поп-пер-р-ли… О!.
– То виходить, що Бобокал – це ваше прiзвище? – спитав здивований цим хлопець.
– Ага, – ствердно кивнув п’яничка. – Прiз-зви-ще. А як мен-не поп-пер… поп-пер-р-ли з роб-боти… то i з хат… з хат-ти теж…
– А ви його не прибили? – раптом спитав Владька.
– Кого?! – здавалося, що вiд несподiванки колишнiй сторож склотарного заводу навiть трохи протверезiв.
– Як це – кого?.. Та майора того паскудного.
– Майо-о-ор-ра?.. – безхатько знизав плечима. – Н-нi…
– А чому?
– Т-та я ж!.. Я ж до мiл-лiц-цii ход-див… i до цих…
Вiн спробував зобразити в повiтрi щось незрозумiле пальцями рук, однак жахливо хитнувся i ледь втримався на ногах.
– А я б його пристрелив, – спостерiгаючи за безплiдними зусиллями п’янички крiзь злiсно примруженi повiки, процiдив Владислав.
Околиця с. Рукомиш Бучацького р-ну на Тернопiльщинi, жовтень 1967 року
Цукровi буряки в цьому роцi вродили – о-о-о-о, дай-то Боже щороку…
Себто, не Боже, звiсно, а цей нинiшнiй…
Чи не нинiшнiй?! Бо дякувати за врожай Генеральному секретаревi ЦК КПРС – якось воно…
Кгм-м-м-м!..








