Справжня історія Стародавнього світу

Першi вiдомi науцi кiстки еректусiв знайшли аж на iндонезiйському островi Ява. Оскiльки вони були не схожi на залишки сучасних людей, археологи назвали цих iстот пiтекантропами (з грецькоi це слово перекладаеться як «мавпа-людина»). Іншi рiзновиди еректусiв здобули назви за мiсцем знахiдок: синантроп («китайська людина»), атлантроп, гейдельберзець тощо.

Еректуси навчилися не просто обробляти каменi, а й виготовляти з них знаряддя певноi форми – рубила. Для полювання стародавнi мисливцi могли використовувати також загостренi гiлки дерев – найдавнiшi списи.

Але до нашого часу збереглися здебiльшого вироби з каменю. За мiсцем першоi знахiдки рубил – мiсцевiстю Сент-Ашель у теперiшнiй Францii – наступний за олдувайською добою час в iсторii людства називають ашельською добою.

Праця сприяла розвитку людини. Вона вчилася мiркувати i спiлкуватися. Їi рухи були щоразу вправнiшими i точнiшими. Змiни вiдбувалися повiльно, але зрештою люди ставали все менш схожими на мавп i подiбнiшими до нас iз вами.

3. Пiдкорення вогню. Найдавнiшi люди боялися вогню, як його лякаються тварини. Але згодом (можливо, допомiг випадок або ж гору взяла цiкавiсть) люди зрозумiли, що полум’я може не лише боляче пекти, вбивати й знищувати. Якщо триматися вiд дерева, яке палае, на певнiй вiдстанi, воно може зiгрiти, а вночi – розвiяти темряву i вiдiгнати хижих звiрiв.

Поступово найкмiтливiшi збагнули, що вогонь можна зберегти, якщо до нього пiдкладати хмиз, траву чи сухе гiлля. Бiльш того: запалену гiлку або ж вугiлля, що тлiло, можна перенести у зручне мiсце: скажiмо, до печери, де людське стадо зупинилося на ночiвлю.

Щоправда, часто переносити багаття було ризиковано, вогонь мiг згаснути. Це змушувало людей вести бiльш осiлий спосiб життя, облаштовуючи бiльш-менш постiйнi житла.

У теплiй i свiтлiй оселi людина вже не так залежала вiд змiни дня i ночi. Вогонь допомагав розколоти камiння i загострити списи. Полум’я навчилися застосовувати й пiд час полювання, заганяючи заляканих вогнем тварин до завчасно облаштованих пасток.

Врештi-решт, люди почали використовувати вогонь i для приготування iжi. Можливо, й цього разу допомiг випадок – хтось скуштував м’яса, яке просто впало у багаття, та, вражений його смаком, подiлився своiм вiдкриттям iз сородичами. Так чи iнакше, але пiдкорення вогню дозволило людям вести зовсiм iнший спосiб життя, не схожий на iснування тварин.

Поява «людини розумноi»

1. Льодовиковий перiод.