Справжня історія Стародавнього світу

Виходили гладкi аркушi, на яких можна було писати й малювати чорнилами. Аркушi згодом склеювали у сувоi, якi зберiгали у згорнутому виглядi. І матерiал, i окремий сувiй також називали папiрусом – вiд цього слова походить i украiнське слово «папiр».

3. Про що розповiдають папiруси. Завдяки папiрусам, що збереглися до нашого часу, ми знаемо, як жили, чим займалися i навiть як харчувалися давнi египтяни. Хлiб пекли з ячменю – за формою вiн нагадував корж, або млинець. Із борошна готували також юшку, а iз зерен варили п’янкий напiй – пиво.

Їли рибу i городину. Ласувати фруктами, м’ясом та вином могли собi дозволити тiльки заможнi люди.

Єгиптяни з вантажем. Дерев’янi фiгурки з поховання Мекетра бiля Фiв (Метрополiтен-музей)

Чиновники i багатii вiдрiзнялися й за одягом – у них вiн закривав груди i плечi. Пересiчнi чоловiки носили лише пов’язки на стегнах. Жiнки ходили у легких сукнях на широких лямках, а пiд час роботи – в коротких спiдницях. Голови часто голили, натомiсть надягали перуки – вони були як жiночими, так i чоловiчими.

Будинки зводили з невипаленоi цегли. У мiстах будiвлi часто мали два, а iнодi й три поверхи. Житло незаможного египтянина найчастiше, щоправда, обмежувалося однiею кiмнаткою в такому домi. Використовували й дахи, що зазвичай були пласкими. Там, де це було можливо, житло прикрашали квiтами. Воду брали з колодязiв, у деяких мiстах iснувала каналiзацiя. Меблiв було дуже мало, спали переважно на рогожках, одяг зберiгали у скринях.

Модель будинку, знайдена у Дейр ель-Бахрi (Каiрський музей)

Ремiсники обмiнювалися своiми виробами або ж вимiнювали iх на хлiб, рибу чи городину в селян, якi приходили до мiста. Вартiсть товару якщо й визначали, то мiрами зерна або ж шматками мiдi. Проте зазвичай обмiн був безпосереднiм – скажiмо, бика могли обмiняти на три сукнi, десять мiшкiв зерна i коштовне камiння для намиста.

Бiльшу частину життя египтянин проводив у родинному колi, тож до сiм’i у суспiльствi ставилися з великою пошаною.

Чоловiкiв часто зображували поруч iз дружинами, щоб пiдкреслити, що в iхнiх родинах панували злагода i спокiй. Закони вимагали, щоб до жiнок ставилися з повагою, за ними визнавали право на частину родинного майна, жiнки могли вiдстоювати своi iнтереси в судi. Проте влада чоловiка у родинi була беззаперечною, йому забороняли лише «надто сильно» бити дружину.

Сановник Мерир i його дружина.