Справжня історія Стародавнього світу

Статуетка, знайдена у Кноссi (Археологiчний музей Іраклiона)

3. Морська могутнiсть Криту. Царi Кносса володiли не лише Критом. Завдяки великому вiйськовому флоту, що налiчував десятки бойових кораблiв, вони поширили свою владу i на сусiднi землi. На островi Фера (його ще називають Санторiн), розташованому на пiвнiч вiд Криту, археологи знайшли залишки великого поселення. Будинки у ньому були прикрашенi яскравими фресками, за якими можна вiдтворити найдрiбнiшi подробицi життя його мешканцiв.

Приморське мiсто. Фреска з Акротiрi

Найбiльшоi могутностi Крит, за переказами, досяг за царювання Мiноса Великого. Цьому володарю вдалося приеднати до свого царства частину азiйського узбережжя iз мiстом Мiлет. Іншi сусiди покiрно сплачували Мiносу данину. Союзниками Криту були гiксоськi володарi Єгипту та аморейськi царства у Ханаанi. На заходi критська торгiвля сягала Італii. Легенда стверджуе, що сам Мiнос загинув пiд час походу на острiв Сицилiя.

Але навiть вбивцi ставилися до царя з такою пошаною, що збудували на мiсцi його поховання велике святилище.

Критська морська держава та головнi напрямки критськоi торгiвлi

Вiдвiдуючи далекi краiни, товари з яких можна було привезти лише морем, критяни швидко зрозумiли, що розплачуватися за придбане iншим товаром – примiром, зерном – не надто зручно. Щоб полегшити розрахунки, вони почали використовувати грошi – на Критi вони мали вигляд великих бронзових зливкiв, схожих за формою на бичачу шкiру.

Власне, за один такий зливок i можна було придбати одного бика. Та й iншi розрахунки критяни вели у «биках» – скажiмо, рабиня коштувала чотири бики, а великий казан – дванадцять.

Бронзовий злиток у виглядi шкiри бика (Археологiчний музей Іраклiона)

Заморська торгiвля, загарбницькi походи i данина, яку сплачували пiдкоренi народи, насправдi збагачували лише царя, жерцiв i критську знать. Бiльшiсть мешканцiв острова, як i ранiше, жили у маленьких глиняних халупах, що, тулячись одна до одноi, складали невеличкi села, розкиданi островом, i сплачували податки до державноi скарбницi, годуючи мешканцiв Лабiринту.

4. Виверження вулкана i загибель Критськоi держави. Вченi, якi вивчали iсторiю Землi, встановили, що 1627 року до нашоi ери (археологи ранiше називали iншу дату – 1450 рiк до нашоi ери) на Ферi «прокинувся» мiсцевий вулкан.