На нашем сайте вы можете читать онлайн «Поза межами болю». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Поза межами болю
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
11 мая 2016
Краткое содержание книги Поза межами болю, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Поза межами болю. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Осип Турянський) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Поза межами болю» Осипа Турянського – це повість-поема, у якій описуються події Першої світової війни. Це твір про боротьбу біологічних інстинктів і сили духу. Історія тяжкого виживання друзів у сніговій пустелі, де смерть підстерігала на кожному кроці, розказана автором у надзвичайній психологічній напруженості. Письменник порушує у своєму творі проблеми жахіття війни, людяності і дружби. Коли воля до життя сильніша за смерть, людина здатна на все – така основна думка твору «Поза межами болю» Осипа Турянського.
Поза межами болю читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Поза межами болю без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Вiдвертаеться з жахом, а тремтячi уста шепчуть:
– Смерть…
Лиш деякi слiпi люди не видять смертi в обличчях других.
І не мають втомленi очi людей на чому спертися, нi на чiм вiдпочити.
Шукають неба.
Та неба немае.
Тiльки байдужа i скам’янiла гроза чорних хмар наче посилае iм лише одну думку:
«Смерть».
Очi вiдвертаються вiд неба i блукають по безкрайньому морi сiрих хмар над безоднями.
А те море бездонно сумне, безмежно безнадiйне.
І очi людей ховаються ще глибше в ямах i замикаються.
І шукають у замученiй душi свiтла.
Але й душа окута, мов цвинтарним муром, сумом ночi й холодом смертi.
І тодi остання життева сила, остання туга розбивае кайдани дiйсностi.
Свiдомiсть бунтуеться проти безтямного болю й нужденностi буття й западае в сон.
Замученi голодом, морозом i безсонними ночами, вони попадають у сумерк пiвсвiдомостi, яка хвилями зникае, то знов деколи переходить у повну несвiдомiсть.
І iх уяву огортае серпанок сонячних привидiв i божевiлля.
Їхня свiдомiсть похожа тепер на сонце.
Пливуть малi й бiльшi хмарки, в меншiй то дальшiй вiддалi вiд себе i притемнюють та заслонюють його на мент або на довшу хвилину.
Аж насуне велика чорна хмара й заступить сонце, може, не все.
І за чим життя людей тужило, за чим iх душа рвалася, це ввижаеться тiням наче промiнь сонця в темрявi iх душi.
І, захопленi тим промiнням, вони бачать життя, яке кинуло на них уже присуд смертi.
Їм увижаються люди, якi iм були близькi колись. Вони вiтають, обнiмають iх, говорять з ними.
Вони чують дивнi звуки з далекоi батькiвщини, спiвають пiснi, якi ще дiтьми чули. З малими винятками вони всi, здаеться, збожеволiли.
І з ясними видiннями вони вмирають з усмiхом на устах.
Падають на шляху.
І тодi чути стрiли сербських крiсiв.
Це сербськi вартiвники вбивають немiчних людей, якi вже не можуть пiднятися.
Бояться серби, щоб цi вмираючi людськi тiнi не одстали позаду й не змiцнили нiмецького й австрiйського вiйська, вiд якого здалека аж тут гомонить час вiд часу глухо гук гармат.
Багато iх кидаеться в безодню, щоб не вмерти в немочi вiд сербськоi кулi.
Ось недалеко паде одна людина.
Серб здiймае з плечей крiс i пiдходить до неi.
Людина витягае руки й розказуе сербовi:
– Моi дiти ще оттакi маленькi. От тiцькi ще.
Показуе рукою, як маленькi його дiти, й роздираючим голосом благае:
– Брате сербе, не осирочуй моiх дiточок!
Але ворог не знае милосердя.
Лунае гук вистрiлу.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Поза межами болю, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
