До побачення там, нагорі

За якусь секунду Прадель уже був на мiсцi. Одним сильним ударом плеча вiд вiдкинув солдата на дно найближчоi ями, виритоi снарядом. Там тоi глибини десь зо два метри, але не так-то вже й легко звiдти вибратися, на таке треба сил, а тим часом Прадель розбереться з тим клопотом.

Нема проблеми – то й нема про що говорити.

Прадель стояв на краю вирви i дивився на солдата там, на днi. Сумнiви не давали йому прийняти рiшення, але згодом, заспокоiвшись, вiн повернувся i вiдiйшов на кiлька метрiв. Лейтенант умiв використовувати час, а вiн у нього був.

Тому вiн ще повернеться.

Старий Грiзонье лежав на спинi, вигляд мав якийсь упертий. Добре, що, перевертаючи труп, Майяр пiдсунув його до iншого, до Луi Терйо, i тепер це полегшувало завдання. Окинувши поглядом все довкола, щоб переконатись, що його нiхто не бачить, Прадель побачив перед собою справжню бiйню. Ясно було, що ця атака дорого обiйдеться, втрат буде багато. Але це – вiйна, i нiчого фiлософствувати. Лейтенант Прадель зняв кiльце з гранати та поставив ii мiж двома тiлами.

Як тiльки вiн знайшов схованку за якихось тридцять метрiв i закрив вуха долонями, пролунав вибух, i вiд мертвих тiл нiчого не залишилось.

Мiнус двое мертвих у Великiй Вiйнi.

І плюс двое безвiсти зниклих.

А тепер треба зайнятись тим придурком з ями. Прадель вийняв свою другу гранату. На цьому вiн знаеться. Якось вiн зiбрав зо два десятки полонених бошiв, поставив iх здивованих у коло. І одним розрахованим кидком якраз за двi секунди до вибуху кинув у центр кола гранату.

Робота спецiалiста. Щоб ви зрозумiли, на це пiшло чотири роки тренувань. А про точнiсть i говорити зайве. Коли полоненi зрозумiли, що мае з ними статися, вони вже були на шляху до Вальгалли. Нехай тепер цi покидьки потiшать валькiрiй.

Ця граната була останньою. Бiльше нiчого кидати в нiмецькi траншеi. Шкода, але нiчого не поробиш.

Тiеi ж митi вибухае снаряд, величезна стiна землi пiднiмаеться в небо i падае на землю. Прадель пiдводиться у сховку, щоб роздивитися.

Яма повнiстю засипана.

Ущерть. А той – у ямi. Ну й дурень.

А Праделю того i треба було, ще й гранату зекономив.

І вiн знову з нетерпiнням кинувся на передову. Швидше, треба ж i з бошами поквитатися. Вiн приберiг iм «подаруночок» на прощання.

3

Перiкура поранили на ходу. Куля вразила його в ногу. Вiн заревiв, як тварина, i впав у болото, бiль був неймовiрний. Вiн корчився i крутився на всi боки, продовжуючи волати.