На нашем сайте вы можете читать онлайн «Остап Вишня. Невеселе життя». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Остап Вишня. Невеселе життя

Дата выхода
30 ноября 2020
Краткое содержание книги Остап Вишня. Невеселе життя, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Остап Вишня. Невеселе життя. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Ця книга – справжній літопис невеселого життя найпопулярнішого й донині в Україні гумориста Остапа Вишні (1889–1956), який відбував сталінську «десятирічку» в концтаборах. Її упорядник, автор вступної статті й приміток, відомий літературознавець і архівіст Сергій Гальченко ще в 1989 році обстежив архіви Ухтпечлагу тодішньої Комі АРСР і зібрав матеріали, які вперше друкуються в такому повному обсязі.
Основою праці стали документи слідчої справи за 1933–1934 роки та комплекс архівних матеріалів із двотомної справи-формуляра на Остапа Вишню, в якій зібрані донесення понад півсотні секретних агентів спецорганів за 1922–1955 роки. В процесі слідства, яке велося методами фізичного і психологічного натиску, Остап Вишня визнав «провину»: нібито він мав особисто вбити партійного лідера республіки П. П. Постишева, за що був покараний десятирічним ув’язненням у таборах особливого режиму.
У книзі в хронологічній послідовності подаються записи із унікального документа тієї епохи – табірного щоденника Остапа Вишні – та його листи із концтаборів, де довелося перебувати письменнику. Це своєрідні шедеври літературної творчості, часто наповнені не традиційним українським, а чорним гумором страждальця-гумориста.
Публікуються і деякі літературні твори Остапа Вишні, які викликали шквал вульгарно-соціологічної критики із звинуваченнями письменника у буржуазному націоналізмі й навіть у фашизмі, а також листи та спогади його рідних і тих людей, з якими гуморист сидів в одній камері чи перебував в одному концтаборі.
Ця книга, що творилася упродовж тридцяти років, є свідченням боротьби системи із митцями, найталановитіші з яких зазнавали репресій і знищення.
Остап Вишня. Невеселе життя читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Остап Вишня. Невеселе життя без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
І в iнших творах вiн всiляко стае на захист власницьких iндивiдуалiстичних рис навiть у селянина-громадського робiтника. В гуморесцi «А ви думали як!» вiн подае сiльського делегата, що нарiкае на потребу бути на сесii однiеi установи в Харковi:
«Хоч би вже призначили, як вiвцi моi покотяться!» (II—185). Цим Вишня намагаеться критикувати корисну роботу установ з погляду шкурних iнтересiв одного власника.
Досить i цих наведених нами прикладiв, щоб зрозумiти, що вся установка Остапа Вишнi щодо радянського мiста скерована на компромiтацiю його в очах сiльського читача.
Пiдхiд Остапа Вишнi до сучасного радянського мiста е не менш ворожий нашiй сучасностi, нiж його ж таки пiдхiд до радянського села.
4. ОСТАП ВИШНЯ І НАША СУЧАСНІСТЬ
Цiлу низку висловлювань Остапа Вишнi щодо характеристики стану на Радянськiй Украiнi ми вважаемо за потрiбне показати в нашiй статтi. Всюди, де тiльки можна, так, нiби випадково, мiж iншим, але всюди Вишня намагаеться справити таке вражiння, нiби на селi голод, некультурнiсть тощо.
– «Гуси в холодку пiд потребилiвкою (вже чотири роки замкнена стоiть)» (І—96).
…«У льохах нема нiчого, бо давно вже все поiли…» (І—109).
Цi риски були б доречнiшi, скажiмо, в «Село вигибае» Черемшини. Але Вишня обов’язково намагаеться наклепати про «сторозтерзанiсть» села за радянськоi влади.
Вiн намагаеться також, як ми це проте бачили й вище, пiдкреслити байдуже ставлення села до комунiстичноi агiтацii:
«Батько цигарку iз «Товарищ, строй воздушный флот» крутять» (І—129).
А от i одвертий нацiоналiстичний вибрик:
«Спочатку в них (украiнцiв), пiснi були дуже короткi, мелодiйнi i з глибоким змiстом, а потiм, як уже було заведено «Всеукраiнський день музики» (тобто при Радвладi. О. П.) почали спiвати «корита». (III—23). Далi йде руська пiсня.
Отже радянський всеукраiнський день музики ознаменовано руською пiснею. Остап Вишня очевидно цим хоче сказати, що, називаючи свою нацiональну полiтику ленiнською украiнiзацiею, партiя i радвлада насправдi провадять русифiкацiю.
Є у Вишнi «усмiшка» «Село згадуе». Це «усмiшка» про громадянську вiйну. Становище Вишнi, що сам був у цiй громадянськiй вiйнi на боцi петлюрiвцiв, пiд час написання «усмiшки» про «червоного партизана» було справдi дуже пiкантне.
Що ж робить вiн? Не дае жодного слова про причини громадянськоi вiйни, про визвольний змiст боротьби бiднякiв-червоних партизанiв з мiжнародною контрреволюцiею i з власним глитайством.



