Остап Вишня. Невеселе життя

Словом, за таку якiсть i точнiсть iсторичного матерiалу звiльнили б з роботи всякого газетного кореспондента.

Остап Вишня починае цiкавитись мовою кримського населення. Цiкавиться тiльки двома словами «платня» i «вошi» (III—16), при чому останне слово натхнуло нашого автора на цiлу низку фiлологiчних припущень, не бiльш цiкавих i вартих по цiнностi, нiж це останне слово.

Іншi мовнi явища, що виходять за межi грошей i вошей, Остапа Вишню не зацiкавили.

Характеристика трудящих Кримськоi Радянськоi Республiки у Остапа Вишнi приблизно така, як у збiднiлого iмперiалiста, що на нього плюе всякий тубiлець у колонii:

«Куди ти, мовляв, годишся.

От раньше, що з тебе тепер вiзьмеш. А в очах у кожного тубiльца так i стрибае, так i миготить зажерливiсть… i очi цi так i просвердлюють твою кишеню» (III—45).

Що було б, коли б цей ганебний iмперiалiстичний наклеп на «кожного тубiльця» братньоi Кримськоi Республiки перекласти на татарську мову й видати в Криму?

А що можно було б почути в вiдповiдь на такi наклепи:

«Населення Криму хлiборобствуе, виноградарствуе, садiвникуе, скотарствуе та «курортствуе».

Це все роблять жiнки. Чоловiки сидять цiлий день у холодку, чухаються, курять цигарки та п’ють каву» (III—17).

Вiдзначивши, що головна суть Криму в тому, що вiн «субтропiчна штука», Вишня подае цiлу низку пошлих образiв для характеристики революцii в Криму «i зашумiла степами, долинами, горами, захвилювалася хвалинським морем червона легенда… Вихорем буйним промчалась, крилами червоними над пiвденним берегом кримським затрiпотiла… А iм’я тiй легендi – революцiя» (III—64).

Власне кажучи, це не просто пошлiсть. Що е спiльного мiж легендою, мрiею, казкою i революцiею? І невже революцiя в Криму це не факт, не правда, а легенда?

А от iще одне знущання з кримських трудящих, що будують в своiй краiнi соцiалiзм:

«Хай укрие Червоний Крим кетягами соковитими, щоб Ахметовi онуки i правнуки одне одному переказували:

– Благословенна революцiя i благословенний час, що породив ii» (III—73).

Хiба це не е ставлення до громадян братньоi нам республiки, як до «кольорових людей», що не спроможнi мислити iнакше, нiж за релiгiйними зразками в стилi Алiбаби?

От що привiз Остап Вишня iз подорожi по Криму.

Інформацiя з донесення секретного спiвробiтника «Корольов»

1 лютого 1930 р.

Гомонять у Харковi про арешт артиста Березоля СЕРДЮКА. Однi кажуть, що його арештовано за минуле, другi – що за сучасне. Але конкретного нiчого нiхто не каже.