Кредо (збірник)

У мене немае його зараз на руках; однак мене i досi вражае сила i потужнiсть аргументiв, якi вiн наводить для спростування несправедливого забобону, який покладае незгладну ганьбу на цiлу родину лише через те, що одного з членiв родини звинуватили у злочинi. О, брате, ти не передбачив, коли писав цей дискурс, що одного дня твою нещасну сестру, жертву цього суспiльного забобону, будуть переслiдувати й ганьбити лише через те, що вона е членом твоеi родини. Родини Робесп’ера – найдоброчеснiшого з людей, чие добре iм’я забруднили наклепами, зробивши з нього злочинця i чудовисько.

Мiй брате! Коли ти шукав вiдповiдi у своему найдобрiшому серцi i найчистiшiй совiстi, тобi i на думку не спадало, що одного дня единому нащадковi твоеi сiм’i не буде де прихилити голову, тому що негiдники занапастили твою репутацiю. Не подумай же, мила тiне, що я хоч раз почервонiла вiд цього тавра, яким наклепники заклеймили наше iм’я. Я пишаюся ним. Я горда бути з тобою однiеi кровi, бути сестрою великого Робесп’ера, непохитного ворога всякоi несправедливостi та усiлякоi зiпсутостi. Робесп’ера, якого б тепер утримуванi аристократами борзописцi iсторii возвеличували, якби вiн змовився з гнобителями народу [Стосовно вигаданих «Спогадiв», виданих у 1830 пiд iменем Робесп’ера одним дуже «гiдним» часописом «Унiверсель», що пiдступно поглумився над Шарлоттою Робесп’ер, написавши, що вона пiдробила своi нескромнi спогади, i що вона, таким чином, дала можливiсть у цих «Спогадах» додати пропущене iншими бiографами. Шарлотта Робесп’ер написала з цього приводу редакторовi «Унiверсель» чудового листа, якого той зовсiм не збирався друкувати. У ньому на додачу до першоi пiдлостi вона вказала на нову пiдлiсть. Чи, радше, на мовчазне визнання брехнi, оскiльки закiнчувати статтю претензiями з боку журналiста було недобросовiсно i означало зiзнатися, що цi претензii залишаться без вiдповiдi, руйнуючи твердження, яке спровокували. Шарлотта Робесп’ер дала менi, вже бiльш як два роки тому, копiю цього листа з проханням не оприлюднювати, поки вона жива. Я дотримався ii бажання. Це саме той лист, який було надруковано «Ревю Ретроспектiв». Його можна прочитати в кiнцi цих Спогадiв. (Дивись виправдувальнi документи, № 2.). – Л.].

Максимiлiан взяв участь у конкурсi знову. Академiя Ам’ена проводила конкурс «Хвала Грессе». Мiй брат вiдправив дискурс, який отримав достойну оцiнку, едину, яку взагалi комусь дали, оскiльки нагороду не було присуджено нiкому з учасникiв.