Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття

Народився майбутнiй киiвський очiльник у Черкасах в родинi чиновника. Навчався в Першiй киiвськiй гiмназii, далi – на фiзико-математичному факультетi Киiвського унiверситету Святого Володимира. Служив чиновником при рiзних вiдомствах (зокрема, при Управлiннi кiннозаводства).

Іполит Дьяков

У 1895 роцi був уповноваженим Головного управлiння державного конярства з органiзацii росiйськоi етнографiчноi виставки в Парижi, 1900 року працював над пiдготовкою iмперськоi експозицii на Свiтовiй виставцi, за що французький уряд нагородив його кавалерським хрестом ордена Почесного Легiону.

За переконаннями Іполит Дьяков був центристом. Його стиль керування був однозначно ефективнiшим за стиль попередника – i це було видно не тiльки по мiських справах. За його iнiцiативи вiдкрився Комерцiйний iнститут, успiшно пройшла Всеросiйська промислова виставка, Перша спортивна олiмпiада в iмперii та Перший всеросiйський з’iзд представникiв мiст iз питань покращення мiських фiнансiв.

Мiський голова був також спортсмен-аматор, автомобiлiст. Дьяков був заможною людиною, в родиннiй власностi було кiлька будинкiв у центрi мiста й один розкiшний «Гранд-Готель» на Хрещатику.

Знову очолив мiську управу Іполит Дьяков за часiв правлiння гетьмана Павла Скоропадського в жовтнi-груднi 1918 року. Емiгрував з Украiни, не сприйнявши революцiйних хаотичних змiн.

Стратегii киiвськоi лояльностi: почесне громадянство

Звання почесного громадянина мiста в Росiйськiй iмперii належало до не надто поширених, але вельми почесних нагород. Також це був iнструмент для мiськоi влади – кому вiддячити, а перед ким запобiгти й зайвий раз продемонструвати лояльнiсть. Найчастiше серед нагороджених були губернатори, генерал-губернатори, члени родини Романових й iн. Однак були також i вiдомi благодiйники, заслуженi мiськi голови.

Звання почесного громадянина мiста надавалося за результатами клопотання мiськоi думи й символiзувало «виняткову форму вираження вдячностi й подяки громади за дiяльнiсть на користь мiста, а також данина поваги до людей, якi мають особливi заслуги перед Батькiвщиною». Отримати звання мiг як пiдданий iмператора, так й iноземець, особа з будь-якого соцiального стану, якщо ii заслуги перед мiстом визнавались достатнiми для цього.