Леся Українка

А тому i хорошими, й злими рисами вона поклала великий карб на Лесi, але все ж хорошi риси переважали. У всякiм разi, Леся безмiрно любила ii i дуже високо цiнувала все свое життя аж до смертi, хоч не раз умлiвала од болю, що його завдавала iй мати». дочка так характеризувала матiр: «‹…› була дуже розумна, горда, певна себе i певна в правостi своiх думок i переконань людина, тверда й уперта в переконаннi життя того, що уважала за потрiбне. дуже небезстороння (коли кого любила, то прощала йому багато чого, кого не любила, то знаходила в ньому й неiснуючi вади), дуже ревнива, недовiрлива ‹…›, добра загалом, але могла бути жорстокою ‹…›.

Жiночого домашнього господарства не любила, не вмiла його провадити i не провадила, так само i дамського рукодiлля не робила, але ex tempore могла спекти чудову паску “бабущину” або скраяти i приладувати до пошиття штудерну дамську сукню. нiколи не була “радикалкою-нi-гiлiсткою” i, бувши вродливою жiнкою замолоду, одягалася i зачiсувалася, як показувала тогочасна мода i ii жiночий iнстинкт, щоб виглядати якнайкраще».

Мати Лесi Украiнки – постать дуже суперечлива, складна, важка для якихось iнтерпретацiй. ольга Косач-Драгоманова була не лише люблячою матiр’ю, вона була часто жорстокою, так само як i сильною у своiх великих дiлах i часто безпорадною у дрiбних сiмейних справах. Вона могла бути турботливою матiр’ю i також уперто неуважною до психологii дiтей. Їi вольова натура спиралася на холодну розумнiсть. У спогадах про неi або й у ii власних листах вiдчуваеться суперечливе поеднання великоi матерi i примхливоi, владноi, егоiстичноi жiнки.

З самого народження талановитоi доньки вона недаремно була для Лесi великим авторитетом. Ізидора писала: «Ми малими iнстинктивно, а дорослi вже свiдомо розумiли, що мати наша мае вдачу сильну, енергiйну, смiливу, тверду у своiх переконаннях…»

Двое дiтей iз родини Драгоманових (а iх було шестеро) – свiтовоi слави вчений i полiтичний дiяч Михайло Петрович та славна письменниця Олена Пчiлка – зробили великий внесок в украiнську культуру.

Рiдна мова, пiсня, казка, украiнськi народнi обряди i звичаi складали ту родинну атмосферу, серед якоi росла й виховувалася Ольга Петрiвна Драгоманова.

Пiсля одруження з Петром Антоновичем Косачем Ольга Петрiвна розпочала свою наукову й письменницьку дiяльнiсть. Довголiтня праця над збиранням украiнських етнографiчних матерiалiв (вишивок) завершилася виданням ii першоi науковоi працi «Украiнський орнамент» (1876).