Історія чемпіонатів Європи з футболу

Але i без нього французи вiдвезли з Шеффiлда нiчию, подаровану англiйцям арбiтром, який призначив у серединi другого тайму сумнiвний пенальтi.

Ця гра стала останньою для наставника англiйськоi збiрноi Уолтера Уiнтерботтома, що керував командою 15 рокiв. У Париж англiйцiв повiз новий тренер – 43-рiчний Альф Рамсей, якому Англiйська футбольна асоцiацiя доручила готувати збiрну до домашнього чемпiонату свiту 1966 року, на який покладалися особливi надii. Цiкаво, що пiд час пошуку «коуча» керiвництво асоцiацii переглянуло 140 кандидатiв.

На користь Рамсея був факт роботи з «Іпсвiч Таун», який за три роки перетворився з середняка другого дивiзiону в чемпiона Англii.

Рамсей був, напевно, дiйсно великим тренером, i не тiльки завдяки успiхам його клубноi команди. Саме його iм’я – едине, яке увiйшло в iсторiю як чемпiонатiв свiту, так i чемпiонатiв Європи. Пiсля Рамсея збiрна Англii закрiпила за собою титул «одного з головних претендентiв, якому обов’язково чогось не вистачить».

Дебютний же матч Альфа Рамсея виявився провальним: французи в Парижi розiрвали англiйцiв з рахунком 5: 2, i це при тому, що в складi не було Копа.

Найбiльш прикрим для британських уболiвальникiв цей конфуз став ще й тому, що трапилася вся iсторiя з розгромом вiд французiв у рiк сторiччя англiйського футболу!

Але аж нiяк не поразка англiйцiв, що вiдверто зневажливо ставилися до европейськоi першостi, стала найгучнiшою сенсацiею квалiфiкацiйного раунду. Вiце-чемпiон свiту, збiрна Чехословаччини вилетiла вiд команди НДР, посiяноi УЄФА в кошик слабших.

На загальний подив, схiднi нiмцi, яких тренував угорський фахiвець Карой Шоош, виявилися надзвичайно пiдготовленими як фiзично, так i тактично. А ось пiвфiналiст першого Кубка Європи i трiумфатор чилiйськоi свiтовоi першостi виглядав спустошеним i втомленим. У Берлiнi господарi поля нейтралiзували центральну вiсь чехословацькоi збiрноi Андрей Квашняк – Йозеф Масопуст. У пiдсумку гостям вдалося забити всього один гол – за кiлька секунд до фiнального свистка радянського арбiтра Сергiя Алiмова зробив це Рудольф Кучера.

Проте до цього часу схiднi нiмцi змогли провести вже два м’ячi: вiдзначилися Дiтер Ерлер i Курт Лiбрехт.

У Празi збiрна ЧССР зiграла набагато впевненiше. М’яч потрапляв то в поперечину, то в штангу нiмецькоi «рамки», але тiльки не у ворота. Але i в цiй ситуацii схiднi нiмцi знайшли вихiд з положення: вони буквально повисли на ногах Йозефа Масопуста i скували практично всi його дii.