Історія чемпіонатів Європи з футболу

В результатi чисельноi переваги перед своiми воротами, один iз захисникiв був позбавлений необхiдностi йти один в один з кимось iз суперникiв. Вiн ставав вiльним або «лiберо». Частiше за усе лiберо розташовувався позаду лiнii з чотирьох своiх колег i мав можливiсть «пiдчищати» за партнерами, вiльно перемiщаючись по ширинi поля.

Помилковим е висловлювання, що «катеначчо» з’явилося в Італii i саме на першостi 1968 року. Тактика була придумана ще до вiйни швейцарцем Карлом Раппаном, а в 60-тi узята на озброення провiдними iталiйськими клубами.

Завдяки «катеначчо» спочатку «Мiлан», а потiм «Інтернацiонале» стали беззастережними лiдерами европейського клубного футболу, вигравши за десять рокiв п’ять Кубкiв Чемпiонiв та три Континентальних кубки. Не варто також вважати, що тактика «катеначчо» була властива далеким шiстидесятим. Багато iталiйських клубiв, особливо на мiжнароднiй аренi продовжують сповiдувати цю оборонну модель. Вона ж через сорок рокiв принесла успiх зовсiм iншiй европейськiй збiрнiй, а саме Грецii. Але це вже зовсiм iнша iсторiя.

А доки ж iталiйцi, обiгравши румун 3: 1, продовжили серiю своiх перемог матчем на Кiпрi. Нехай iхня перемога (2: 0) i виглядала набагато скромнiше, нiж розгроми, що вчиняла мирним кiпрiотам збiрна Румунii, проте, своi два очки вона принесла.

У першому ж матчi швейцарцi, що скучили за грою, продемонстрували, що теж не проти порадувати своiх уболiвальникiв великою кiлькiстю забитих м’ячiв. Румунам вони вiдважили iх цiлих сiм за неповних сiмдесят хвилин.

Пiсля цього шанси румунiв на продовження боротьби в наступному етапi серйозно нiхто не розглядав, тим паче, що через мiсяць команда Луческу повторно програла iталiйцям, цього разу удома.

Збiрнi Швейцарii i Італii, що довгий час йшли без втрат, повиннi були з’ясувати стосунки в листопадi-груднi 1967-го. Матч у Бернi переможця не виявив: на два голи господарiв iталiйцi вiдповiли двома голами Рiви. А перед самим Рiздвом блакитнi розгромили Швейцарiю 4: 0.

А навiщо взагалi, запитаете ви, iталiйцям було грати цей вiдбiр? Адже вони, як вiдомо, були господарями ЄВРО-68. Вся рiч у тому, що звична нам система розiграшiв, за якоi команда-органiзатор автоматично е учасником фiнального турнiру, була введена лише у 1980 роцi, коли число команд-фiналiстiв зросло до восьми. У шестидесятих же все було навпаки: мiсце проведення фiнального турнiру визначалося жеребкуванням серед команд, що потрапили в пiвфiнал.