Історія чемпіонатів Європи з футболу

СРСР: Рудаков, Дзодзуашвiлi, Хурцилава, Капличний, Істомiн, Маховiков (Трошкiн, 62?), Долматов, Коньков, Байдачний, Банiшевський, Козинкевич (Єврюжихiн, 75?). Тренер – Микола Гуляев.

13 травня 1972, Москва. СССР – Югославiя 3: 0 (Колотов 53?, Банiшевський 74?, Козинкевич 90?).

СРСР: Рудаков, Дзодзуашвiлi, Хурцилава, Абрамов, Істомiн, Колотов, Трошкiн, Коньков, Байдачний (Копейкiн, 66?), Банiшевський, Єврюжихiн (Козинкевич, 46?). Тренер – Микола Гуляев.

Югославiя: Марич, Рамляка, Степанович, Павлович, Паунович, Хольцер (Петкович, 56?), Антонiевич, Облак (Ю.

Єрковiч, 73?), Б. Янковiч, Ачимович, Джаiч. Тренер – Вуядiн Бошков.

Фiнальний турнiр. «Ви нам ще за Сталiнград вiдповiсте!»

Аби краще пiдготуватися до фiнального турнiру, радянська федерацiя футболу вирiшила провести товариський матч з головним потенцiйним суперником – збiрною ФРН на ii полi. Через пiвстолiття важко аналiзувати мотиви i доцiльнiсть такого кроку, проте очевидним е незаперечний факт: нiмцi напередоднi ЄВРО деморалiзували радянську збiрну, розгромивши ii з рахунком 4: 1.

Всi м’ячi в матчi забив Герд Мюллер, якому за тиждень вручили «золоту бутсу» – другу в його кар’ерi. Хтозна, чим би закiнчився Чемпiонат Європи i яка була б доля «зiрковоi» збiрноi ФРН, не будь в ii складi малюка Мюллера i не набери вiн таку приголомшливу форму.

З жеребом збiрноi СРСР пощастило – з усiх можливих суперникiв радянська команда отримала найбiльш прийнятну Угорщину.

Нагадаемо, що саме угорцi з усiх сильних европейських збiрних були для команди СРСР найбiльш зручним суперником. Пощастило i в цiй грi.

Матч на домашнiй аренi «Андерлехта», що зiбрав усього 2000 глядачiв, розпався умовно на три практично рiвних вiдрiзка. У першi тридцять хвилин угорцi володiли м’ячем, iнiцiативою i раз за разом накочували хвилi атак на ворота Рудакова. У цей час з найкращого боку проявили себе центральнi захисники Муртаз Хурцилава i Володимир Капличний.

Перелом у грi наступив на 31 хвилинi, коли, отримавши скиду вiд Банiшевського пiсля помилки воротаря, Володимир Онищенко бив по порожнiх воротах, але направив м’яч вище поперечини.

У наступнi 20 хвилин своi моменти не реалiзували Вiктор Колотов, Володимир Трошкiн, знову Колотов, Реваз Дзодзуашвiлi, Онищенко. Особливо небезпечним виглядав вихiд Колотова сам на сам з воротарем, але у пiвзахисника радянськоi команди не вийшов удар.