Американська криптологія. Історія спецзв'язку

Але насправдi вже на початку вiйни вiн був скомпрометований: його «зламала» нiмецька служба радiоперехвату та криптоаналiзу.

2. Винахiд «лiнiйного» шифрування

В iсторii криптологii спрощення процедури ручного шифрування шляхом механiзацii цього процесу здавна цiкавило багатьох фахiвцiв. Допитливi розуми винахiдникiв неодноразово намагалися вирiшити цю проблему. Спроб було багато, але лише деякi змогли залишити в iсторii помiтний слiд i закласти фундамент для майбутньоi механiзацii, а потiм i автоматизацii шифрувальноi справи.

Поштовхом до необхiдностi автоматизувати процес шифрування послужили технiчнi досягнення кiнця ХІХ столiття, такi як телеграф, телефон i радiо, при використаннi яких для передачi криптограм удалося iстотно пiдвищити оперативнiсть шифрованого зв'язку. Слiдом за змiнами у зв'язку змiнювалася й криптологiя, яка стала спочатку електромеханiчною, а потiм електронною. Швидкiсть передачi iнформацii дуже зросла та все бiльшi обсяги ii були пiдданi перехопленню та прочитанню.

Радiозв'язок виявився дешевшим та мобiльнiшим за проводовий. З'явилася можливiсть активiзувати повiдомлення мiж вiйськовими пiдроздiлами, установлювати зв'язок з рухомими об'ектами (автомобiлями, лiтаками, кораблями). Однак при цьому спростилося перехоплення переданих таким чином повiдомлень, що, зокрема, пiдтвердила практика Першоi свiтовоi вiйни.

Незважаючи на те, що всi учасники бойових дiй постiйно розробляли новi коди та вдосконалювали старi, забезпечити iхне збереження вдавалося далеко не завжди. В результатi супротивники нерiдко були цiлком поiнформованi про все, що було в таемному листуваннi ворога. З цим були пов'язанi i деякi трагiчнi подii, з яких згадаемо у третiй частинi лише розгром двох росiйських армiй – Раненкампа та Самсонова в Схiднiй Пруссii в серпнi 1914 року. Причиною iхнього розгрому була погана органiзацiя «закритого» зв'язку, у результатi чого переговори по радiо велися взагалi без усякого шифрування.

Пiд час вiйни головним (i найчастiше единим) засобом засекречування було кодування. Коди часто застосовували не тiльки для того, щоб забезпечити таемнiсть переданоi iнформацii, але й щоб скоротити довжину повiдомлення або зробити його бiльше зрозумiлим. Найчастiше код являв собою набiр символiв (цифр або букв), що замiняли конкретнi назви.