Американська криптологія. Історія спецзв'язку

У лабораторii «Вестерн електрик» виготовленi шифратори були приеднанi до телетайпiв i здiйсненi першi iспити процесу, що назвали «автоматичним шифруванням». Усi пристроi, що входили до його складу, працювали без збоiв. Компанiя «AT&T» проiнформувала про цей факт майора Джозефа Моборна (1881—1971), що займав тодi посаду начальника вiддiлу науково-дослiдних i конструкторських розробок вiйськ зв'язку Армii США.

Невирiшеним залишалося всього одне питання – звiдки брати «гаму». Спочатку «гама» для пристрою Вернама являла собою склеенi петлею короткi перфострiчки, на якi були набитi знаки, витягнутi навмання з рiзних вiдкритих текстiв.

Інженери компанii «AT&T» майже вiдразу звернули увагу на iстотнi вади такого процесу «автоматичного шифрування», пов'язанi з недостатньою довжиною «гами». Тому, щоб ускладнити криптоаналiз, вони зробили перфострiчки з «гамою» бiльш довгими. Але тодi цi перфострiчки стало занадто важко використовувати.

Вернам запропонував пiдсумовувати двi короткi, що мають рiзну довжину «гами» таким чином, начебто б одна «гама» шифрувала iншу. Отримана в результатi так звана вторинна «гама», яка мала значно бiльшу довжину, нiж двi вихiднi первиннi «гами», що були використанi для ii генерацii, була застосована для зашифрування вiдкритого тексту. Наприклад, якщо одна закiльцьована стрiчка мала 1000 знакiв, а iнша – 999, то дане розходження в довжинах усього в один знак давало 999 000 комбiнацiй, перш нiж результуюча послiдовнiсть повторювалася.

Однак Моборн розумiв, що навiть удосконалена система Вернама дуже вразлива для криптоаналiзу. У своi 36 рокiв майбутнiй начальник вiйськ зв'язку США Моборн був неабияким криптоаналiтиком. Вiн грунтовно вивчив криптоаналiз в армiйськiй школi зв'язку та був добре обiзнаний з останнiми досягненнями в цiй сферi. Бiльш того, за кiлька рокiв до описуваних подiй Моборн сам брав участь в однiй науково-дослiднiй роботi, у ходi якоi фахiвцi з армiйськоi школи зв'язку зробили висновок про те, що единою стiйкою «гамою» була така, що порiвняна по довжинi з самим повiдомленням.

Будь-яке повторення в «гамi» пiддавали величезному ризику отриманi за ii допомогою криптограми та, скорiше за все, привели би до iх розкриття.

Проведений Моборном аналiз системи «автоматичного шифрування» ще бiльше переконав його в цьому.