Американська криптологія. Історія спецзв'язку

Хоча теоретично цей метод дозволяв припустити появу рiзних варiантiв вiдкритого повiдомлення, але, як показав накопичений того часу досвiд, це було малоймовiрно: осмислений текст читався тiльки по однiй з можливих лiнiй. Шифратор Джеферсона реалiзовував ранiше вiдомий шифр багатоалфавiтноi замiни. Частинами його ключа був порядок розташування букв на кожному диску та порядок розташування цих дискiв на загальнiй осi. Загальна кiлькiсть ключiв була величезна.

Цей винахiд став провiсником появи так званих дискових шифраторiв, що знайшли широке поширення в розвинутих краiнах у XX столiттi.

Шифратор «М-94», який був аналогiчний шифратору Джеферсона, використовувався в армii США пiд час Другоi свiтовоi вiйни. Однак при життi Джеферсона доля його винаходу склалася невдало. Будучи держсекретарем, сам Джеферсон продовжував використовувати традицiйнi коди (номенклатори) та шифри Вiженера. Вiн дуже обережно вiдносився до свого винаходу та вважав, що його потрiбно грунтовно проаналiзувати. З цiею метою вiн тривалий час пiдтримував зв'язок з математиком Р. Патерсоном.

В результатi обмiну iнформацiею Патерсон запропонував свiй власний шифр, який, на його думку, був бiльш надiйним, нiж шифр Джеферсона. Вiн являв собою шифр вертикальноi перестановки з уведенням «пустишок». За своею стiйкiстю вiн значно поступався шифру Джеферсона, однак той прийняв доводи свого опонента та визнав його шифр бiльш прийнятним для використання. Таким чином, Джеферсон сам не оцiнив усiеi значимостi свого власного винаходу.

У 1817 роцi полковник американськоi армii, начальник артилерiйсько-технiчноi служби армii США Д. Уодсворт також запропонував свiй механiчний шифратор. Основними елементами пристрою були два шифрувальнi диски. По окружностi першого з них (верхнього), що реалiзовував алфавiт вiдкритого тексту, за абеткою були розташованi 26 букв англiйського алфавiту. На другому (нижньому) диску з алфавiтом шифрованого тексту в довiльному порядку розташовувалися цi ж букви та цифри вiд 2 до 8.

Таким чином, вiн мiстив 33 знаки. Лiтери на диску були зйомними, що дозволяло змiнювати алфавiт шифрованого тексту. Диски були з'еднанi мiж собою шестерною передачею з числом зубiв 26 х 33.

При обертаннi першого диска (за допомогою кнопки) на один крок другий диск обертався також на один крок в iнший бiк. Оскiльки числа 26 i 33 були взаемно простими, то при покроковому обертаннi першого диска обидва диски поверталися у початковий стан через 26 х 33 = 858 крокiв.