Американська криптологія. Історія спецзв'язку

Наприклад, слово «UKRAINE» можна записати як такий дворядковий цифровий шифротекст:

1 3 3 1 3 1 2

2 2 6 3 9 6 6

Чейз запропонував ввести ще один ключ: заздалегiдь обговорене правило перебудови нижнього рядка цифр. Наприклад, число, визначене цим рядком, помножувалося на 9: 2263966 х 9 = 20375694, пiсля чого отримувався новий шифротекст:

1 3 3 1 3 1 2

2 0 3 7 5 6 9 4

Цей дворядковий запис знову перетворювався у букви згiдно з вищезазначеною таблицею, при цьому перше число (2) визначало букву першого рядка.

В результатi отримуемо такий шифротекст: U?SWORPM.

Шифр Чейза був бiльш стiйким за шифр Полiбiя, однак розповсюдження вiн не мав. Його недолiками були значне ускладнення процесу шифрування-розшифрування та особлива чутливiсть шифру до помилок (перекручування у шифротекстi).

В другiй половинi XIX столiття вiдбулася революцiя у вiйськовiй справi. З'явилися новi засоби збройноi боротьби (паровi кораблi, нарiзнi артилерiя та стрiлецька зброя), комунiкацiй (залiзниця) та зв'язку (телеграф).

Поява телеграфу змiстовно вплинула на розвиток криптологii.

Однiею з вiйн, у якiй широко застосовувалися перерахованi новинки, стала громадянська вiйна в США (1861—1865) мiж мешканцями Пiвночi (далi – федерали) та Пiвдня (далi – конфедерати). Перемогу в цiй вiйнi одержали федерали, що в результатi привело до створення США в iхньому сучасному виглядi. У цiй перемозi помiтну роль зiграла перевага федералiв у криптологiчних методах.

При цьому федерали часом «винаходили» заново шифри, що були добре вiдомi в Європi.

У той час для передачi повiдомлень вже широко використовувався телеграф. Щоб телеграфiст мiг легко читати переданий текст, шифротексти повиннi були бути максимально наближеними до звичайних вiдкритих текстiв. При передачi шифротекстiв, що представляли собою хаотичний набiр букв, телеграфiсти робили численнi помилки, що iстотно ускладнювало наступне розшифрування. Крiм того, помилки виникали через збоi при роботi телеграфних апаратiв.

Наприклад, для американського апарата «Морзе» були характернi помилки при передачi, за результатом яких у текстi одна буква виявлялася зайвою, або навпаки, однiеi букви не вистачало. У випадку «хаотичних» шифротекстiв такi перекручування нерiдко приводили до неможливостi розшифрування.

Крiм телеграфу застосовувалися й iншi способи передачi iнформацii, зокрема, «прапорцевi» коди.