Радянський спецзв'язок

При цьому начальник зв'язку Кремля, що був вiдповiдальною особою за роботу зв'язку уряду, призначався ВЦВК; телефонiстки, якi обслуговували «верхнiй» i «нижнiй» комутатори, входили, вiдповiдно, до штатiв РНК i ВЦВК; штат працiвникiв, призначених для обслуговування лiнiйно-кабельного господарства, визначався УМТМ. Кадри, укомплектованi за цим штатом, видiлялися вiддiлу зв'язку Кремля на правах прикомандированих – старший групи (механiк або технiк) прикомандированого складу входив у вiддiл зв'язку Кремля на правах помiчника або заступника начальника зв'язку Кремля.

Вiйськовий зв'язок радянськоi республiки також розвивася. Так, 20 листопада 1919 року був виданий наказ Революцiйноi Вiйськовоi Ради (далi – РВР) про створення Управлiння зв'язку РСЧА. На фронтах були сформованi управлiння зв'язку фронтiв, в армiях i дивiзiях – вiддiли зв'язку, введенi посади начальникiв зв'язку фронту та армii. Цей день вважаеться датою створення вiйськ зв'язку РСЧА як самостiйних вiйськ.

До кiнця 1919 року в телефоннiй кiмнатi Кремля з'явилися телефоннi апарати прямого зв'язку з фронтами.

У лютому 1920 року сформований спецiальний загiн зв'язку Штабу РСЧА, а в травнi того ж року – радiотелеграфний дивiзiон для забезпечення зв'язку у вищiй ланцi керiвництва фронтами та армiями.

До кiнця 1920 року для керування фронтами, армiями та укрiпленими районами було сформовано: 1 спецiальний потяг зв'язку, 13 окремих батальйонiв зв'язку, 18 окремих телеграфно-телефонних дивiзiонiв, 40 телеграфно-експлуатацiйних рот, 75 телеграфно-телефонних рот, 13 окремих рот зв'язку, 3 радiобази, 16 окремих радiодивiзiонiв, 38 окремих радiостанцiй, 8 рот «летючоi» пошти, 21 склад зв'язку, 25 майстерень зв'язку, 26 дислокаторних поштових вiддiлення.

Незважаючи на значну перевагу радiозв'язку в порiвняннi з проводовими засобами зв'язку, для яких були необхiднi постiйнi повiтрянi лiнii великоi довжини, майже весь зв'язок вищого вiйськового керiвництва того часу базувався на використаннi повiтряних лiнiй зв'язку та окремих проводiв.

Часткова вiдмова вiд радiозв'язку було обумовлена тим, що стало вiдомо про успiхи бiлогвардiйських служб радiоперехоплення та дешифрування. Саме тому зв'язок Штабу РВР зi штабами фронтiв i армiй здiйснювався по окремих проводах через польовi телеграфнi контори, як правило, з використанням апаратiв Бодо, Юза та Уiтстона. Телефонний зв'язок застосовувався на невеликi вiдстанi, в основному, в оперативнiй ланцi.