Радянський спецзв'язок

В 1878 роцi у майстернi залiзничного вузла Бендери Павло Михайлович створив свiй оригiнальний телефон – так званий телефон-вiбратор. Але це був лише перший результат його кропiткоi роботи.

Почуево було з'еднано телефонноi лiнiею з Тарусою, де телефон був установлений на мiськiй поштi. Перший опис телефону Голубицького зробив французький академiк Лю-Монсель в 1882 роцi у журналi «Електричне свiтло». Вiн був свiдком того, як вдало пройшли iспити телефонiв Голубицького мiж Нансi та Парижем на вiдстанi 353 км.

Телефони ж Белла дiяли тiльки на вiдстанi до 10 км.

Апарати Голубицького отримали визнання як у Росii, так i за кордоном. Зокрема, комiсiя французького морського мiнiстерства визнала iх неперевершеними. Голубицький запропонував настiльний телефонний апарат iз важелем перемикання «виклик – розмова». При звичайному положеннi слухавки контактний важiль пiдтримував апарат у станi готовностi до прийому виклику, а при зняттi слухавки схема апарата автоматично приводилася в стан готовностi для ведення переговорiв.

Ця iдея – комутацiя електричних кiл залежно вiд положення слухавки – застосовуеться й у сучасних апаратах.

Дотепер використовуеться й принцип, покладений в основу створеного Голубицьким першого мiкрофонного капсуля з вугiльним порошком. Винахiдник указав, що мiкрофон з вугiльними стрижнями спотворював мову через iскрiння в контактах. Для усунення цього явища необхiдно було максимально зменшити опiр мiкрофона та збiльшити його поверхню, яка вiбрувала пiд дiею звуковоi хвилi.

В 1883 роцi вiн сконструював i запатентував мiкрофон з вугiльним порошком. Однак у Росii до цього винаходу вiднеслися з деякою недовiрою. Тому Голубицький через обмеженiсть фiнансування на продовження дослiджень продав права на його використання французькiй телефоннiй компанii. А для росiйських чиновникiв, що замовляли Голубицькому телефоннi апарати для залiзниць i не полюбляли порошкових мiкрофонiв, вiн створив «гребешковий» мiкрофон – зi звичними вугiльними паличками, але з бiльшим, нiж ранiше, числом контактiв.

Долю мiкрофона з вугiльним порошком згодом роздiлила й система живлення мiкрофонiв абонентiв вiд загальноi батареi, що була розташована на мiсцевiй телефоннiй станцii. Голубицький розробив свою систему в 1886 роцi, i це дозволило створювати великi телефоннi мережi мiст. Але спроби впровадження ii в Росii залишалися протягом двох рокiв безуспiшними.