Радянський спецзв'язок

Десятирiчнiй перiод був багатий винаходами в сферi методiв засекречування телефонних переговорiв.

4. Було створено кiлька лабораторних зразкiв, що дозволили експериментально перевiрити можливiсть реалiзацii запропонованих iдей i провести iхнi iспити на реальних каналах зв'язку.

5. Заводами були виготовленi першi невеликi партii найпростiшоi апаратури (яка за сучасною класифiкацiею вiдноситься до маскуючого класу).

6. Була створена служба експлуатацii та накопичено перший досвiд.

7. Були створенi першi невеликi колективи розробникiв технiки засекречування, що стали основою для формування бiльш могутнiх органiзацiй.

Тим часом держава як могла захищала своi телефоннi лiнii урядового зв'язку. 16 сiчня 1940 року був виданий наказ НКВС №0042 «Про покращення ВЧ-зв'язку», що передбачав подальший його розвиток та встановлення апаратури засекречування на таких лiнiях зв'язку Украiни, як Харкiв-Донецьк, Харкiв-Запорiжжя, Харкiв-Днiпропетровськ, Киiв-Вiнниця i Киiв-Чернiгiв.

До липня 1940 року з наявних 103 лiнiй ВЧ зв'язку 50 було обладнано апаратурою шифрування, а до квiтня 1941 року шифратори було встановлено на 66 лiнiях iз 134 наявних.

Причому апарати складного засекречування С-1 були встановленi тiльки на магiстралях Москва-Ленiнград i Москва-Хабаровськ. У абонентiв вищоi категорii, таких як члени Полiтбюро, була встановлена апаратура абонентського засекречування.

Згiдно з Постановою РНК СРСР №2408—107сс вiд 25 листопада 1940 року «Про включення в урядовий зв'язок ВЧ-об'ектiв ВПС ЧА» апаратура засекречування встановлювалася на всiх таких лiнiях.

Вiдповiдно до Постанови завод «Красная Заря» був зобов'язаний розробити i виготовити до 1 сiчня 1941 року 10 зразкiв, а протягом лютого випустити ще 150 комплектiв панелi ПЖ-8, яка виконувала функцii простого шифратора i пiдключалася безпосередньо до апаратури ВЧ телефонування СМТ-34.

Разом з тим, говорити про успiхи в сферi розробки шифраторiв не доводилося. Так, у листi заступника керiвника НКВС В.

Меркулова заступнику керiвника НКЗ К. Сергейчуку, датованому 14 квiтня 1940 року, констатувалося, що «розроблена за замовленням НКВС заводом „Красная Заря“ апаратура для засекречування телефонних розмов мае слабку стiйкiсть i не мае коду».

На початку 1940-х рокiв розпочали використовувати апаратуру, що працювала за алгоритмом мозаiчного шифрування. Цi шифросистеми можна було розкрити, використовуючи аналiзатор мовного сигналу – спектрометр.