Стеганографія. Історія спецзв'язку

Бiльш надiйне хiмiчне чорнило, що виявляеться при обробцi написаного визначеним хiмiчним складом. Найвiдомiший спосiб – писати синьородистою окалиною, розчиненою у малiй дозi води. Виявляеться «хiмiя» пiвторахлористим залiзом. Окалина – речовина дуже отруйна. У нечистому виглядi ii можна добути в будь-якiй слюсарнi, де вона за назвою жовтоi окалини застосовуеться при лудiннi. А пiвторахлористим залiзом жандарми перевiряють у в'язницях усi листи».

Мабуть, пiсля ознайомлення з цими друкованими працями росiйськi соцiал-демократи одразу змiнили свое хiмiчне чорнило.

Саме на початку ХХ столiття дружиною Ленiна Надiею Крупською нестiйке природне «чорнило» було замiнено на водний розчин оцтовокислого свинцю. За листами, написаними нею у тi роки, можна скласти цiлу iнструкцiю з правил хiмiчного листування:

1. «Не пишiть лимоном, можна читати не виявляючи: виявляються самi».

2. «Для листiв у книгах вживайте оцтовокислий свинець, але зробiть попередньо дослiд… Можна так само писати… листа хiмiею й у звичайних листах мiж рядкiв, треба брати тiльки товстий англiйський папiр, це найкращий спосiб стосункiв».

3. «В усiх… газетах i журналах папiр нi до чорта не придатний».

4. «Треба писати зовсiм чистим пером i зовсiм не натискати, а то видно. Я писала вам про оцтовокислий свинець».

5. «Хiмiя ваша нiкуди не придатна, …можна було прочитати не грiючи. Перевiрте свою хiмiю, усе ясно видно було блiдо жовтим кольором, мабуть, розчин довго стояв».

Узагалi свинцевi солi для «хiмii» широко застосовували й iншi революцiйнi угруповання. Так, паралельно iснуючий «Союз росiйських соцiал-демократiв за кордоном» вважав найкращим складом симпатичного чорнила розчин азотно-свинцевоi солi, який виявлявся не тiльки нагрiванням, але i нашатирем – водним розчином сiрководню.

Цiкаво, що у тому же 58-му томi «Брокгауза» був виписаний також i алгоритм виявлення хiмiчного листа: «Щоб розпiзнати присутнiсть штрихiв, зроблених симпатичним чорнилом на бiлому паперi або мiж рядками, написаними звичайним чорнилом, пiдозрiлий папiр помiщають мiж пластинками бiлого скла, сильно придавлюють останнi один до одного та розглядають уважно при падаючому (вiдбитому) i минаючому свiтлi.

Нерiдко це дае можливiсть прямо прочитати навiть зовсiм безбарвнi штрихи.