Стеганографія. Історія спецзв'язку

Стеганографiя. Історiя спецзв'язку

Вадим Гребеннiков

Книга розповiдае iсторiю народження й розвитку стеганографii у свiтi, розробки та застосування вiповiдного обладнання, а також «шпигунську» та контррозвiдувальну дiяльнiсть спецслужб провiдних краiн свiту (СРСР, США, Великобританiя, Нiмеччина).

Книга побудована виключно на вiдкритих матерiалах, зiбраних автором iз надрукованих книг та мережi Інтернет.

Офiцiйна веб-сторiнка книги: http://cryptohistory.ru

Стеганографiя

Історiя спецзв'язку

Вадим Гребеннiков

© Вадим Гребеннiков, 2018

ISBN 978-5-4493-0640-1

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

1.

 Вступ

Крiм криптографii е ще один вид таемного листування, що називаеться стеганографiею та походить вiд грецьких слiв «steganos» – «покритий» й «graphein» – «писати».

Основна вiдмiннiсть стеганографii вiд криптографii полягае в тому, щоб приховати не тiльки саму iнформацiю, але ще й факт ii наявностi, замаскувавши таемнi вiдомостi в яку-небудь повсякденну нетаемну iнформацiю, факт передачi якоi не викликае нiяких пiдозр (наприклад, звичайний лист дружинi).

Вона не замiняе криптографiю, а доповнюе ii ще одним рiвнем безпеки.

Уперше про стеганографiю було згадано ще в 5-му столiттi до н.е. у лiтописi Геродота. У ньому вiн розповiдав про збройнi сутички мiж Грецiею та Персiею у 5-му столiттi до н.е., якi розглядав як протиборство мiж волею й рабством, мiж незалежними грецькими державами та тиранiчною Персiею.

Згiдно з Геродотом саме мистецтво тайнопису врятувало Грецiю вiд поневолення Ксерксом, «царем царiв», деспотичним правителем Персii.

Вiдносини мiж Грецiею й Персiею значно загострилися незабаром пiсля того, як Ксеркс почав будiвництво мiста Персеполь, новоi столицi свого царства. Данина й дарунки надходили iз всiх кiнцiв iмперii й iз сусiднiх держав, за винятком Афiн i Спарти. Вирiшивши помститися за таку зухвалiсть, Ксеркс розпочав мобiлiзацiю вiйська, заявивши: «Ми так розширимо перську iмперiю, щоб ii кордоном служило небо, щоб сонце не змогло б побачити нi клаптика землi поза наших кордонiв».

Наступнi 5 рокiв вiн витратив на те, щоб таемно зiбрати найбiльшу в iсторii армiю, i в 480 роцi до н.е. вже був готовий завдати раптового удару.

Однак нарощування вiйськовоi сили Персii бачив Демарат, грек, що був вигнаний з батькiвщини та жив у перському мiстi Сузи.