Радянська криптологія

Дослiдження та методика Барченка застосовувалися i в особливо складних випадках дешифрування ворожих повiдомлень – в таких ситуацiях проводилися навiть груповi сеанси зв'язку з духами.

Барченко привнiс в життя Бокiя метафiзичнi теорii та умовив видного чекiста вступити в таемну окультну органiзацiю «Єдине Трудове Братерство», що вивчала стародавню науку «Дюнхор», яка нiбито перевершувала сучасне знання, але принципи якоi були втраченi з часом.

До складу «Єдиного Трудового Братерства» увiйшли, крiм Бокiя, ще такi особи: член ЦК ВКП (б) Моськвiн, заступник наркома закордонних справ Стомоняков, працiвник Спецвiддiлу Гоппiус, а також давнi товаришi Бокiя по Гiрському iнституту iнженери Мiронов i Кострiкiн.

Крiм того, вiдомо, що на доповiдях Барченка про «Дюнхор» були присутнi в рiзний час спiвробiтники Спецвiддiлу Гусев, Цибiзов, Фiлiпов i Леонов.

У кiнцi 1925 року для передачi езотеричного знання найбiльш «гiдним» представникам бiльшовицькоi партii Олександр Барченко за участю Бокiя органiзував у «надрах» ОДПУ невеликий гурток iз вивчення «Дюнхору».

До нього увiйшли провiднi спiвробiтники Спецвiддiлу: Гусев, Цибiзов, Клiменков, Фiлiпов, Леонов, Гоппiус, Плужнiцов. Заняття iз спiвробiтниками Спецвiддiлу продовжувалися недовго, оскiльки, за словами самого Бокiя, учнi виявилися «не пiдготовленими до сприйняття таемниць стародавньоi науки». Врештi-решт, гурток Барченка розпався, але декiлька разiв його заняття вiдвiдував i Генрiх Ягода – майбутнiй шеф НКВС.

28 березня 1928 року на нарадi у начальника 2-го вiддiлу Управлiння справами НКВМС i РВР СРСР було прийнято ухвалу про органiзацiю «вiйськово-морськоi частини з дешифрування в Центрi, у Москвi». Але справа просувалася украй поволi. Нова нарада, що вiдбулася 10 сiчня 1929 року та була присвячена тому ж питанню, на якому крiм керiвникiв ОДПУ i Спецвiддiлу, представникiв штабу РСЧА i Вiйськово-морського флоту були також працiвники морських штабiв Балтiйського та Чорного Морiв, знов пiдтвердила необхiднiсть органiзацii вiдповiдноi дешифрувальноi служби.

Проте пройшов ще рiк, а «вiйськово-морська частина з дешифрування» ще не була створена.

Наприкiнцi лютого 1930 року Бокiй пiдготував листа Ворошилову, в якому писав: «Спецiальний вiддiл при ОДПУ вважае такий темп, узятий штабом РСЧА у вирiшеннi питання щодо органiзацii вiйськово-морськоi частини з дешифрування, дуже повiльним.