Радянська криптологія

А 13 листопада того ж року Наказом РВРР №217 було створено шифрувальне вiддiлення звiтно-органiзацiйного вiддiлу Органiзацiйного управлiння ВГШ РСЧА iз штатом 14 осiб.

19 червня 1919 року у затвердженому новому штатi «Региструпра» ПШ РВРР з'явилася «шифрувальна частина» (начальник – В. Панiн, його заступник – П. Озолiн). А у вереснi 1920 року у затвердженому новому штатi «Региструпра» з'явилися шифрувальне вiддiлення (начальник – П. Озолiн) i вiддiлення зв'язку (начальник – Вольдемар Янович Закiс).

Будучи зацiкавленою у використаннi даних шифролистування, ВНК направляла матерiали для дешифрування у вiйськовi органи. Ось один з таких документiв: «У Польовий штаб Реввiйськради Республiки. 14.IV.1920. Згiдно з резолюцiею начальника вiддiлу обробки матерiалiв Особливого вiддiлу ВНК при цьому супроводжуються три копii перехоплення ворожих радiограм вiд 3 i 4 квiтня з проханням розшифрувати в термiновому порядку i повернути у вiддiл обробки матерiалiв ОВ ВНК».

Через 20 днiв, 4 травня 1920 року, у Польовий штаб (далi – ПШ) РВРР був надiсланий вторинний запит з цього питання.

І лише в червнi була отримана типова для подiбноi ситуацii того часу вiдповiдь: «Зважаючи на неможливiсть встановити ключ до цих телеграм останнi повертаються в нерозшифрованому виглядi…».

У той же час були створенi аналогiчнi шифрувальнi структури в Головному артилерiйському управлiннi, Управлiннях зв'язку, постачання, вiйськових повiдомлень й iнших. У бiльш низових ланках управлiння шифрувальних органiв, як такого, не було та вся робота з даного питання велася, як правило, за сумiсництвом, без належних норм таемностi та конспiрацii, найчастiше неосвiченими та непiдготовленими належним чином людьми.

На лiнiях зв'язку Радянськоi республiки, в основному, застосовувалися шифри простоi та пропорцiйноi замiни. У перiод боротьби з адмiралом Врангелем радянською стороною застосовувався шифр «Республiка», що являв собою шифр Вiженера з чередуванням букв алфавiту усерединi квадрата вiдповiдно до ключа-гасла.

Не менш широко застосовувалися шифри «Москва» i «Секунда».

Шифр «Москва» також являв собою шифр Вiженера, де як гасло використовувався той же вiдкритий текст, але зрушений на один крок вправо, iнакше процес дешифрування був би неможливий. При цьому перша буква гасла була заздалегiдь обговореною та мiнялася вiдповiдно до розкладу.

Шифр «Секунда» був звичайним шифром замiни на 9, 2, 13 колонок.