Старший боярин (збірник)

Не рубаеться. Глянула вгору: велетенське дерево! І каже: «Не годиться на паливо…» І побiгла у вишник i за пiвгодини нарубала тоненьких вишеньок, якi годяться i на пiдпал, i нашвидку протопити. Тiльки що ця баба все ж таки розумнiша вiд Винниченка, бо якби ii спитали: «Ну, коли дуб не годящий у пiч, то, може, таки навiщось придатний?»– то вона б сказала: «Ото, ще й як!» А якби Винниченка спитали: «Чи украiнська селянська стихiя на щось годиться?» – то вiн би сказав: «Нi, не годиться нi на що, бо раз у раз працюе i раз у раз iсть i мае завжди повний шлунок вареникiв i ковбас i не схоче слухати промов, скерованих до руйнацii власного добробуту…» А якби вiн був удумливiший, то й не сходив би на чужi манiвцi, а помагав би своею творчiстю змiцнюватися селянству морально i духовно, незалежно вiд сусiдства загребущого та вiд лукавства iх сичущого.

І кашлянув Гордiй, почувши у панотцевих словах правду, яку заперечити не можна, але яка його власноi правди в душi не затемнила, а, навпаки, зробила ii милiшою i бiльше вартоi уваги i жалю, як i сама хлопцева доля, захитана останнiми днями.

Кашлянув, подивився навкруги i зрозумiв, що трапиться щось несподiване для всiх i для нього. І трапиться таке, якого вже обминути нiяк не можна i яке кине все його почуттеве життя з найвищоi точки небезпеки на найнижчу скелю, пiдсунуту колишнiми обставинами побуту та виховання. Кашлянув i почав говорити схвильовано i трохи залякуючись:

– Еге ж! Винниченко великий хист, i в семiнарii я був найбiльший i найщирiший його прихильник i читач. І справдi, без дозволу директора i законовчителя отця Пелгусiя Перепiчки я iздив у Киiв, аби тiльки побачити п'есу «Молода кров». Але Винниченко для мене мае значення не тiльки як художник слова. Вiн з кожного твору виступае ще як соцiял-демократ, який говорить моiй свiдомостi, що треба конче спiлкуватися з мiським украiнським робочим людом i вiдняти у помiщикiв землю для незаможного украiнського селянства.

А на Украiнi, ми знаемо, все помiщицтво чужонацiональне. Тому горожанськоi вiйни не буде, а буде нацiональна навiть у спрямуваннi на вiдняття дiбр у можновладцiв. Про що потурбуються i партiйнi товаришi, i такi, як я, прихильники рiдноi культури.

І тут вiн, задиханий i почервонiлий, глянув на Проня.