Любов на лінії вогню (збірник)

Перетнувши кордон Донецькоi областi та опинившись у прифронтовому, сяючому вечiрнiми вогнями Днiпропетровську, вiн прихопив пляшку червоного сухого, аби скорiше повернутися до мами i привiтати ii з днем народження. Та квиткiв у касi автовокзалу не виявилося.

Добровольцi вирушили на фронт не за грошима. Тож, отримавши матерiальну премiю за цi самi три мiсяцi пекла, наш шокований герой сам випив пляшку сухого i… викликав повiй. Не для надання iнтимних послуг, звiсно ж. Виключно для прогулянки й розваги.

Яскравi вогнi мiста, танцi до ранку, вир барiв-ресторанiв i таксi. Обiйми нiчних дiвчат. І наш герой пустився берега, згадуючи безтурботне мирне життя, де нiчнi клуби ще не були чимось дивним i далеким.

Так, опинившись в орендованiй на одну нiч квартирi, вiн i сам не зрозумiв, як роздягнув повiю i попросив ii заспiвати:

Славься, Отечество наше свободное,

Братских народов союз вековой,

Предками данная мудрость народная!

Славься, страна! Мы гордимся тобой!

– виводила дiвчина, стоячи в колiнно-лiктьовiй позi, вiдчуваючи на собi всю «любов» бiйця до священноi росiйськоi землi.

А вже наступного вiдрядження до нього «Новою поштою» надiйшов пакунок з гуманiтарною допомогою. Вiд тiеi самоi спiвучоi повii. Як бачите, ступiнь патрiотизму зовсiм не залежить вiд обраноi професii.

Так вiн назавжди залишився для неi «богом вiйни», а вона для нього – символом сексу з повiями.

Про донецького мiлiцiонера

Страшно не тодi, коли вiйна створюе сiм’i, а тодi, коли вона iх руйнуе.

«Якщо ти мене любиш, то ти зi мною скрiзь, завжди i за будь-яких обставин»… Мабуть, так думае кожен, хто тримае любов у серцi, хто вiрить у спiльне майбутне та поеднаний спiльним минулим.

Так думав i хлопець з позивним «Коба». Порядний горлiвський мiлiцiонер, корiнний житель Донецька. Все в життi склалося так, як вiн бажав. Кохана дружина, мiцна родина, чудова семирiчна донечка. І про що ще мае мрiяти чоловiк, який усього бажаного в життi вже досяг?

Коли наприкiнцi травня поблизу рiдного мiста розпочалися бойовi дii та постало питання, що ж робити далi, його тесть зiбрав сiмейне коло на вечерю i сказав, що вся родина мае пiдтримати «патрiотичнi сили Донбасу».

Вiн жодним чином не бажав того, що почалося далi. Вiн не мрiяв тримати в руках автомат i сидiти в окопах у Пiсках.