Петро Гулак-Артемовський

Городищина – мала батькiвщина Гулакiв-Артемовських

«Городище – мiсце, де колись було мiсто або укрiплення, а потiм цiею назвою звалися новi поселення, якi на старих мiсцях будувалися» («Географiчний словник 1788 р.»).

Там, де тихо i повiльно протiкае колись повновода рiчка Вiльшанка, у центральнiй лiсостеповiй частинi Надднiпрянськоi Украiни розташоване мальовниче мiстечко Городище, в якому народився перший украiнський байкар П. П. Гулак-Артемовський. Багатi й родючi землi цього краю не раз приваблювали чужинцiв.

Отож мiсцеве слов’янське населення, аби вберегтися вiд ворога, зводило навколо своiх поселень укрiплення – городища (огорожi). Поступово цi укрiпленi поселення перетворювалися на обороннi, адмiнiстративнi й торговельно-ремiсничi центри племiнних об’еднань.

Стародавне укрiплене поселення Городище (власне центр сучасного мiста) складалося з дитинця, обнесеного частоколом, водних перешкод (р. Вiльшанка), торговицi, окольного або ремiсничого передмiстя за притокою рiчки Вiльшанки – Татарки.

Археологiчнi знахiдки свiдчать, що в цьому городищi життя не припинялось i пiсля монгольськоi навали 1239—1240 рр. Із попелу i руiн воно вiдроджувалося багато разiв.

Городище могло сформуватися в ХІ ст., у часи Киiвськоi Русi, коли так називали поселення, укрiпленi ровами, валами i високими стiнами. За князiв Володимира Великого i Ярослава Мудрого розпочалося будiвництво фортифiкацiйноi оборонноi системи на пiвденно-схiдних рубежах Киiвськоi Русi. «Повiсть минулих лiт» повiдомляе: «…у 988 р.

князь Володимир Великий почав будувати мiста на берегах великих рiк та заселяв iх найкращими воiнами, щоб протистояти печенiгам». А в 1032 р. князь Ярослав Мудрий «почав ставити мiста на р. Рось».

Мiстечко Городище в XVI ст. перебувало на окраiнi Литовськоi держави. Ним володiв киiвський удiльний князь Олелько Володимирович та його син Семен, якi з часом передали цi землi князевi Федору Глинському. По смертi Ф. Глин-ського мiстечко перейшло його сину Богдану, путивльському намiснику, який загинув у московському полонi в 1500 р.

Перша письмова згадка датуеться 1527 р., коли мiстечко пiсля жорстокого спротиву було спалене та зруйноване кримськими татарами, адже розташовувалося на так званому Чорному шляху, яким чинилися набiги на украiнськi землi. Як переповiдають джерела, «русло рiчки було забито тодi тiлами вбитих, а вода червонiла вiд кровi».

1537 р. князь Володимир Глинський продае городищен-ськi землi знатному черкаському мiщанину та власнику с.