На нашем сайте вы можете читать онлайн «Іловайськ. Розповіді про справжніх людей». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Книги о войне. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Іловайськ. Розповіді про справжніх людей

Автор
Дата выхода
28 мая 2016
Краткое содержание книги Іловайськ. Розповіді про справжніх людей, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Іловайськ. Розповіді про справжніх людей. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Євген Положій) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Євген Положій (м. Суми), 47 років – відомий журналіст і письменник. У видавництві «Фоліо» вийшли його романи «Потяг», Мері та її аеропорт», «Дядечко на ім’я Бог», «Вежі мовчання», «Юрій Юрійович, улюбленець жінок», «Риб’ячі діти».
«Іловайськ» – книга про мужність неймовірний героїзм і людяність українських солдат і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, батальйонів теробороны, всіх тих, хто опинився в кінці серпня 2014 року в «Іловайському котлі», що став найбільшою поразкою української армії в ході війни на сході. Це чесна книга про війну, яка, як відомо, нікого ще не зробила краще, натомість, серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми.
Автор почув історії близька сотні учасників Іловайської трагедії, книга побудована на реальних подіях. Тим не менше, просимо вважати всі збіги імен, прізвищ та позивних випадковими.
Іловайськ. Розповіді про справжніх людей читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Іловайськ. Розповіді про справжніх людей без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Вони дуже бояться нас, для них ми – карателi, бандерiвська наволоч.
– Усiх, кому за шiстдесят, ви розстрiляете, – абсолютно серйозно розповiдае про нашi плани мила бабуся в бiлiй хустинцi. – А тих, кому за п’ятдесят, заберете в трудовi табори Коломойського.
Проте вони щиро здивованi тим, що майже всi «карателi» говорять росiйською, i не готовi сприйняти цей факт, як очевидну данiсть, пiдозрюючи нас у лiнгвiстичному шахрайствi.
– Ви звiдки самi? Навiщо до нас прийшли? – кидають у нас мирнi запитання, як шматки багнюки.
Деякi бiйцi називають мiста i селища Донбасу, звiдки вони родом, показують своi паспорти з реестрацiею, i мiсцевi починають потихеньку розслаблятися, ще кiлька хвилин спiлкування – i крига скресае, i вони вже беруть iжу, яку ми пропонуемо.
– Вони, якщо не всi, то вiдсоткiв на вiсiмдесят – точно проти нас, – каже Шева, розкладаючи сухпай перед тим, як лягти вiдпочивати. Це наш перший прийом iжi сьогоднi, мiй перший снiданок на червонiй землi Донбасу.
– Навiщо нам це мiсто? Ця земля? Це просякле випарами повiтря? Що нам тут робити? На нас тут нiхто не чекае. Вони ж не люди, вони – телеглядачi, у них – Кiсiльов головного мозку! – дiлюся я враженнями пiсля спiлкування з мiсцевими мешканцями.
– Перевиховувати, – зло каже Шева i пробивае дiрку в консервах скумбрii.
Насправдi це не смiшно – тут, на украiнськiй землi, нас, громадян Украiни, бiльшiсть мiсцевих вважають ворогами.
– Нiчого я не намагаюся перекладати, – не погоджуюся я, – хiба що оцей наплiчник пiд головою.
– І автомат.
– Так. І автомат.





