Тарас Шевченко та його доба. Том 1

І знаменно, що коли прапор боротьби вiд селянства перейшов до його спiльника – пролетарiату, Шевченковi слова, накресленi на ньому, залунали з новою, нечуваною силою. Боротьба тривала, поширювалась, i в перших лавах борцiв поруч з iншими поетами, фiлософами, революцiонерами, що словом i дiею боролися за волю i щастя трудящого люду, стоiть i наш полум’яний спiвець Тарас Шевченко. Про Котляревського, свого попередника, вiн колись говорив: «Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди». Цi слова можна сказати i про нього самого.

Старогрецький Гомер, мабуть, безсмертний поет, але Шевченко живий i для нас, i для всього прогресивного людства, що в цьому роцi згадуе i славить його в усiх краiнах свiту. І знову спадають на думку його ж слова: Шевченкова дума, Шевченкова пiсня:

Не вмре, не загине…

От де, люде, наша слава,

Слава Украiни![99 - Всенародна шана. Вiдзначення сторiччя з дня смертi та 150-рiччя з дня народження Т. Г. Шевченка. К., 1967. С. 70 – 78.]

ВИДАННЯ ТВОРІВ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

Доповiдь вiдповiдального редактора «Шевченкiвського словника» Є.

П. Кирилюка[100 - Подаеться скорочений текст доповiдi.]

У першi ж роки встановлення радянськоi влади на Украiнi рукописна спадщина Шевченка зосереджуеться в Академii наук Украiнськоi РСР, спочатку в Комiсii украiнського письменства, потiм в Інститутi Тараса Шевченка i нарештi в Інститутi лiтератури iм Т. Г. Шевченка. Дещо пiзнiше почалося зосередження образотворчоi спадщини в Державнiй картиннiй галереi Т. Г. Шевченка – нинi державному музеi Т.

Г. Шевченка АН УРСР в Киевi.

Розшуки спадщини Т. Г. Шевченка та пiдготовка до наукового видання його поетичних творiв

Тепер зiбрано майже всi твори великого поета i художника, але розшуки тривають. Так пiсля виходу VI академiчного видання 1957 р. у Чернiговi знайдено дуже важливий лист Шевченка вiд 1 жовтня 1844 р. до П. І. Гессе[101 - Павло Іванович Гессе (1801 – 1880) – з 1841 р. чернiгiвський, з 1855 р. – киiвський цивiльний губернатор. У 1844 р. Шевченко звернувся до Гессе з листом-проханням допомогти поширити на Чернiгiвщинi перший випуск офортiв «Живописной Украины».

У 1850 р. Гессе на вимогу О. Орлова викликав до Чернiгова А. Лизогуба. Іменем царя О. Орлов, що був тодi у Чернiговi, заборонив А. Лизогубовi листуватися з Шевченком. У 1861 р., в днi похорону поета, Гессе, побоюючись народних заворушень, послав сотню козакiв до Канева «для забезпечення належного порядку та спокою» (Шевченкiвський словник. Т. 1. С. 154).].