Тарас Шевченко та його доба. Том 1

Моя громадська справа пiсля Жовтня

Академiк Д. І. Багалiй – органiзатор культури й науки в Украiнi

Моя громадська дiяльнiсть за останнього десятирiччя вiдбувалася по наукових, освiтнiх та професiйних установах радянськоi Украiни i була присвячена утворенню та поширенню украiнськоi культури. Їi iнтенсивнiсть була не менша, нiж за передреволюцiйноi доби, оскiльки цьому бiльш сприяли умови державного та суспiльного життя Украiни. На самому початку десятирiччя я взяв активну участь в утворенню в Харковi Товари ства «Просвiта» й став на чолi його, бувши обраний на його голову.

До нього увiходили представники тодiшньоi поступовоi украiнськоi iнтелiгенцii, i серед них М. Сумцов[13 - Микола Федорович Сумцов (1854 – 1922) – украiнський фольклорист, етнограф i лiтературознавець, член-кореспондент Петербурзькоi академii наук (з 1905 р.), академiк Академiii наук УРСР (з 1919 р.). Дослiджував питання украiнського фольклору та етнографii, народного мистецтва, iсторii i лiтератури, образотворчого мистецтва, залишив працi про украiнських i росiйських письменникiв XIX столiття. У бiльшостi своiх праць, присвячених Шевченковi (понад 30), розглядав творчiсть поета з демократичних позицiй, виступав проти заборони вшанування пам’ятi Шевченка, проти заборони вивчати його твори в недiльних школах. Його працям про творчiсть Шевченка властива багатоплановiсть аспектiв дослiдження: «Сон Т. Г. Шевченка. До психологii художньоi творчостi» (1913), «Про мотиви поезii Т. Г. Шевченка» (1898), «Головнi мотиви поезii Шевченка» (1905), «В. А. Жуковський i Т. Г. Шевченко» (1902), «Пушкiн i Шевченко» (1917), «Вплив Шевченка переважно на письменникiв» (1921), «Харкiв i Шевченко» (1911), «Гуманiзм Шевченка» (1915), «Революцiйне значення “Щоденника” Т. Г. Шевченка» (1922). Сумцов був одним з перших дослiдникiв Шевченка, якi вивчали зв’язок його поетичноi творчостi з фольклором («Вага i краса украiнськоi народноi поезii», 1910; «Етнографiзм Шевченка», 1913; «Улюбленi народнi пiснi Т. Г. Шевченка», 1914) (Шевченкiвський словник. Т. 2. С. 247).], що активно у ньому працював. Товариство органiзувало загально-приступнi й безплатнi курси з рiзних дисциплiн украiнознавства, що мали успiх серед досить широкого контингенту слухачiв, якi складалися головним чином з дорослих i малопiдготовлених людей «простого стану» – чоловiкiв та жiнок.