Тарас Шевченко та його доба. Том 1

1 – 16, 1972 – 1975; Украiнська лiтературна енциклопедiя. Т. 1 – 2. К., 1988 – 1990; Довiдник з iсторii Украiни. К., 1994.], що дозволяе в ходi зiставлення матерiалiв виявити суттевi й колоритнi особливостi рiзних епох.

Додамо ще одне зауваження. Як вiдомо, вимова – i вiдповiдно правопис – окремих украiнських слiв та iх написання у позаминулому сторiччi дещо вiдрiзняються вiд сучасних. Однак нехай це не бентежить читачiв, адже змiст думок та iдей дiячiв минулого вiд цього не змiнюеться.

Нарештi, е ще одна вагома пiдстава.

Якщо зайти нинi в книгарню й запитати, чи е на полицях твори про життя й дiяльнiсть Шевченка, вiдповiдь одна: окремi його вiршi та поеми е, а от лiтератури про нього бракуе.

Додамо, що навiть сьогоднi, коли неухильно наближаеться пам’ятна дата – 200-рiччя вiд дня народження Шевченка, – на превеликий жаль, неможливо використати для ознайомлення широкого загалу читачiв хоча б iз послiдовною фактографiчною розповiддю про життя, дiяльнiсть, творчiсть поета, зокрема, iз минулими i новими сучасними дослiдженнями, присвяченими Шевченковi.

Отже, висвiтлити означенi теми – значною мiрою об’ективно – можна за допомогою первинних свiдчень, що показують сприйняття поета тодiшньою владою та його сучасниками, i – зрозумiло – через його власнi думки, прагнення й творчi здобутки.

Голова Украiнського фонду культури поет-академiк Борис Іллiч Олiйник закликае брати корисне з минулого

Надзвичайний iнтерес i повагу викликало в суспiльствi недавне iнтерв’ю широко знаного й шанованого поета-академiка Бориса Іллiча Олiйника, який предметно та глибоко торкнувся проблем розвитку культури.

– Як би ви оцiнили культурну дiйснiсть у часи УРСР? Що ми могли б узяти з неi корисного? Зокрема, у форматi стосункiв держава – культура.

– Ну, бачите, там була Держава. У нас же зараз нема ii у тому класичному розумiннi жанру. Бо держава – це лiтак, на фюзеляжi якого… записано: що за чим, хто за ким, себто iерархiя вiдповiдальностi. З другого боку – виробнича, партiйна вiдповiдальнiсть.

Нi того, нi того немае. Ви не можете знайти крайнього, хто за що вiдповiдае… Вас можуть об’егорити, вам можуть прибрехати, i ви ж не знаете, скiльки в кого е статкiв за рубежем, на який вони моляться… У тi часи ми сповiдували принцип: один за всiх – всi за одного. Принцип же капiталiзму – один проти всiх! Ми не готовi були одразу перейти на це…

А тi «жучки»… вони при всiх владах iснують… Для них головний принцип: ubi bene, ibi patria – «де добре, там i вiтчизна».