Кіоск

Одного разу вiн подарував менi квiти й сказав, що його життя не мае сенсу без моiх очей та чарiвноi усмiшки… І ось, коли я накрила стiл, зробила зачiску й з нетерпiнням чекала його у себе, до мене занесли якогось п» яного чоловiка та зi словами «Мамаша, приймайте..» вигрузили його на софу. Звичайно, побачивши це Вiтя зник з мого життя й став передовим комбайнером… Дякую тобi Боже, що вирiшив так, бо я з дитинства не могла терпiти усiляких передовикiв та стаханiвцiв… До речi, а ось тим бовдуром, якого поклали на мою софу, були не Ви?

Михайло Борисович: Я так швидко втiк з того дому, що нiчого не встиг запам’ятати… Нi обличчя хазяйки, нi меблi, нi, навiть, кольори гардин…

Антонiна Петрiвна: Всi ви чоловiки однаковi.

Вам би тiльки швидше та швидше… А навколишнiй свiт, а побалакати, а вибачитися за своi та чужi грiхи…

Михайло Борисович: Мабуть у будь-яких видiв стосункiв е свiй час. Немовлятами ми пiзнаемо свiт та дивуемося навколишньому середовищу, дiтьми ми мрiемо, молодими – кохаемось, у середньому вiцi лаемо керiвництво держави, а на пенсii копимо гроши для дiтей та онукiв, спiлкуемось з iншими пенсiонерами та знову дивуемось красi навколишнього середовища.

Що ми з вами зараз i робимо. Життя кругле… З чого почалося, тим i закiнчиться. Правда, треба тiльки вибрати правильний напрямок руху… А то йти по колу в протилежну сторону не дуже приемна справа.

Антонiна Петрiвна: Головне в нашому вiцi взагалi кудись йти… Й бажано не в напрямку крематорiю або лiкарнi… Там, до речi, теж постiйнi черги пiд загально прийнятою назвою «жива черга»… «жива!!!»….

Добре словосполучення, особливо у черзi до хiрурга. Хоча, задля правдивостi, маю вiдзначити, що 80 вiдсоткiв цiеi пенсiйноi черги вже не дуже вiдповiдають встановленним нормам щодо термiну «живий».

(в цей час до кiоску пiдходить перший потенцiйний покупець)

Леон Якович: Доброго дня, шановний Михайло Борисович. Вирiшив завiтати до Вас пiсля другого келиха цiлющоi водицi. Вчорашнiй кросворд, що я у вас придбав, виявився не дуже цiкавим.

Кiлька iмен видатних корейських поетiв та найпопулярнiший вид iнфузорiй не дали менi змоги дiйти до фiналу. Треба буде сьогоднi взяти шось простiше, бо дуже хочется вiдчувати себе справжнiм iнтелектуалом. Чим зможете порадувати мене?

Михайло Борисович: Ви, як вiдпочиваючий зi стажем, вже мабуть повнiстю вивчили наш не дуже широкий асортимент. Залишились тiльки загадки для малечi та ребуси для жiнок.