Прокляті рубіни. Книга друга. Кольє Магдаліни

Вiконт застрибнув у сiдло i вдаривши коня шпорами попрямував до мiста. Карета його спiврозмовника, рушивши з мiсця, попрямувала в бiк Сен-Денi.

Роздiл сьомий

Готель «Святий Франциск», Париж, Францiя, березень 2015 року

Березневий вечiр занурив у сутiнки центр Парижа. Попри сонячний день, до ночi похолодало. Перехожi, що поспiшали пiсля напруженого дня в теплi притулки своiх квартир, куталися в шарфи й пiдiймали комiрки курток i плащiв, щулячись вiд рiзких поривiв пiвнiчного вiтру.

У вiкнах готелю «Святий Франциск», розташованого в декiлькох кварталах вiд Єлисейських полiв, спалахнуло свiтло. Його мешканцi, що здебiльшого складалися з вельможних гостей столицi Францii, теж повернулися у своi тимчасовi притулки пiсля довгого дня.

Невеличкий готель був побудований на початку 19-го столiття. Як i було задумано спочатку, вiн призначався для приймання виключно поважних осiб. Розкiшному умеблюванню готелю мiг позаздрити будь-який з особнякiв паризькоi знатi.

Черга на проживання в його номерах, iнодi розписувалася наперед майже на пiв року. Деякi з гостей, не бажаючи вiдмовлятися вiд звичного комфорту та послуг вишколеноi прислуги, вважали за краще мати в готелi постiйно оплаченi апартаменти.

До числа таких мешканцiв належала й родина iспанських грандiв – герцогiв дель Інфанто. З тридцятих рокiв минулого столiття вони приiжджаючи до Францii, постiйно займали оплачений номер, розташований на другому поверсi лiвого крила будiвлi.

В цей час, в апартаментах проживала найстарiша представниця цього вiдомого дворянського роду iспанських грандiв – Каталина Вiкторiя Фернандес де Мендоза, герцогиня дель Інфанто, якiй нещодавно виповнилося 72 роки.

Поховавши минулого року чоловiка, герцогиня займала вiльний час вiдвiдуванням родичiв, яких життя розкидало свiтом. Цей весняний вояж вона почала зi столицi Францii, де мешкали ii двоюрiдна племiнниця з чоловiком i онука з двома дiтьми.

Великого захоплення вiдвiдини лiтньоi жiнки у родичiв не викликали. Бiльш того, вони пiд будь-яким приводом намагалися уникати зустрiчi з нав'язливою старою.

Герцогиня мала препаскудний характер, який за ii висловом склався через негiдну поведiнку покiйного чоловiка – бабiя i марнотратника життя. Але, не дивлячись на його надмiрне захоплення протилежною статтю, герцогиня примудрилася народити дону Антонiо сiмох дiтей.