Мовчання Метатрона

 – Чи правильно я розумiю, що головний потенцiал вашоi фiрми складають – одинаки-диваки, якi не вилазять з-з комп’ютерiв, студенти-початкiвцi та психи?…

– Якщо хочете, можете й так сказати – Олександр Олександрович продовжував усмiхатись тiльки очима – але, не зловживайте словом «психи». Бо, по-перше, його тут не дуже люблять. І взагалi, не вiдомо де справдi мешкають психи – у стiнах цього замку чи поза ними. А, по-друге, як кажуть вiд суми та вiд тюрми…

Дверi в кабiнет прочинились, заглянула Наталка.

Побачила порожнiй посуд. Зайшла, поставила чашки на тацю:

– Ще щось будете? – Костя та Олександр Олександрович вiдмовились, Наталка вийшла, прочинила за собою дверi.

– Так, на чому ми зупинились? – запитав директор.

– Вiд суми – нагадав Костя.

– Так вiд суми…, але про це краще спитаете у Федора Петровича, вiн Вам, думаю багато цiкавого розповiсть…

Пiсля нетривалоi паузи Костя спитав:

– Ну, а як створювалась компанiя? Адже для цього потрiбен стартовий капiтал.

А пiд нову компанiю, тим бiльш з новими, ризиковими технологiями, банки навряд чи кредити дають.

– Гм… Дивнi у Вас якiсь запитання, пане Костянтине. Ви ж не сподiваетесь вивiдати у мене комерцiйну таемницю. – Олександр Олександрович усмiхнувся. – Але, насправдi, нiякоi страшноi таемницi нема. Я мав певнi накопичення, так як до створення «Замку» займався бiзнесом, ну i друзi допомогли. Але, насправдi, для створення такого роду бiзнесу не потрiбнi великi капiталовкладення.

– А… Ваш минулий бiзнес теж був пов’язаний з iнформацiйними технологiями?

– Та нi – усмiхнувся директор – Здебiльшого торгiвля, схема «купив-продав».

Не можна було сказати, що кожна з моiх фiрм була успiшна. Але бiльшiсть так. Нажаль, i тi в свiй час вимушений був закрити.

– Чому?

– А чому у нас компанii закриваються? – вiн гiрко усмiхнувся, а потiм продовжив – та для старту «Замку К» менi вистачило.

– А чому Ви вирiшили перейти на новiтнi технологii?

– Ну… з’явилась одна людина, що запропонувала цiкаву iдею, я зiбрав перевiрену команду, i погнали.

Потiм ще один проект, ще… За перший рiк ми тричi вiдбили вкладенi кошти….

– Ого! – Костя розумiючи кивнув головою. – Ну а, виходячи про Ваш попереднiй досвiд iз проблемами в бiзнесi… я знаю, що зараз часто податкова наiжджае на ІТ-компанii без «кришi»… У Вас як з цим?

– З податковою, чи «кришею»? – директор лукаво подивився на Костю.

– Ну… – потягнув Костя – не знаю.