Евотон: початок

На золотисто-червоному небесному тлi пiдсвiчувалися сонцем великi та густi шлейфи барвистого диму вiд кожного метеороiда. Утiм, такi метеорнi потоки були цiлком безпечнi для планети та ii мешканцiв. Навпаки, це завжди справляло на патрiйцiв колосальне враження, даруючи насолоду й задоволення.

– Красиво… – захоплено, похитуючи головою, видихнув Велфарiй.

Алмiй викликав голограму системи управлiння функцiями будiвлi та жваво щось набирав на вiртуальнiй клавiатурi. Щiльнiсть прозорого матерiалу зменшилася. Рокотання, гуркiт iз протяжним свистом увiрвалися до примiщення.

– Є процеси, якi змушують усвiдомлювати всю мою мiзернiсть перед неосяжнiстю Всесвiту й подiй, що вiдбуваються в ньому, – зосереджено говорив Велфарiй. – Та коли розумiеш, що весь простiр керуеться iдеею розвитку i бореться за кожне прийняте тобою рiшення, то вiдчуваеш всю свою надзвичайну вагомiсть i весь закладений цим Всесвiтом у тобi найглибший змiст…

Велфарiй повернув голову i глянув на Алмiя. Той уважно слухав свого друга, не здригнувши жодним м’язом на обличчi: вiн мав унiкальну здатнiсть контролювати свiй психiчний стан.

Інодi здавалося, що у нього геть вiдсутнi нерви. Та увагу Велфарiя привернули його блискучi зеленi очi, що волого блищали вiд прихованих внутрiшнiх емоцiй. Алмiй отямився, помiтивши пильний погляд свого приятеля, i всмiхнувся звичною спокiйною посмiшкою.

* * *

З початком Великоi Унiфiкацii патрiйцi почали поступово використовувати свою психiчну енергiю замiсть електричноi. Це наукове вiдкриття збiглося з грандiозним стрибком в iх удосконаленнi та зародженням Принципiв.

Звiсно, в тi часи неможливо було досягти цiлковитого взаемозв’язку з iнформацiйним полем. Та було цiлком зрозумiло – оволодiти безмежною силою енергii спроможне лише високоморальне суспiльство з розвиненою iндивiдуальною свiдомiстю.

Основою психiчноi енергii були частинки, якi вироблялися бiологiчною матерiею, – евотони, саме тi, що несуть позитивний або негативний заряд. Нейтральнi частинки навколишнього простору для цiеi мети не пiдходили.

Отже, патрiйцi зрозумiли, що единим джерелом психiчноi енергii е жива iстота з високоорганiзованою свiдомiстю. Утiм, за однiеi умови. Бiологiчна матерiя повинна мати здатнiсть до генерацii таких частинок. І патрiйцям щодо цього пощастило: як згодом з’ясувалося, аж нiяк не всi високорозвиненi цивiлiзацii надiленi сильною емоцiйною складовою. Тож деякi цивiлiзацii здатнi створювати лише мiзерну кiлькiсть частинок, а дехто геть не здатен на таке.