Останній сон

Як це все пояснити? Чому не ми прилiтаемо на iншi планети? Ми в змозi висадитись лише на мiсяць, i то на дуже короткотривалий час. Звичайно, нiхто не сумнiваеться, що з часом ми просуваемось далi. Земля почала свое iснування чотири з половиною мiльярдiв рокiв тому. Неважливо як з*явилися люди, чи за допомогою «творця», чи через еволюцiю, чи ще якось, важливо те, що саме час керуе нашим розвитком. Можливо, iншi цивiлiзацii були такими, як ми зараз, тiльки тодi, коли наша Земля сформувалася. Якщо уявити, якими ми будемо через п*ять мiльярдiв рокiв, ну звiсно ж якщо не загине людство, то можна говорити про польоти до iнших галактик i знання сенсу життя.

Якщо це все так, що ми повиннi просто жити i чекати, то чому тварини так i залишились тваринами? Звiсно, вони з роками видозмiнювались, але, наприклад, так i не навчились говорити, хоча свiйськi тварини постiйно живуть серед людей. Адже, якщо людину ще з самого народження iзолювати вiд суспiльства, замкнути в кiмнатi, вона не навчиться розмовляти сама по собi, вона нiчого не вмiтиме.

Але серед людей одразу ж почне повторювати i копiювати iнших.

Тварини просто не здатнi свiдомо мислити так як ми, вони керуються, у бiльшостi, iнстинктами. Вченi довели, що тварини не розумiють того, що колись помруть, вони не усвiдомлюють кiнця, що рiзнить iх вiд людей.

А якщо можна було б, якимсь чином поспiлкуватися зi своею пiдсвiдомiстю? Якщо свiдоме займае набагато менше нiж пiдсвiдоме та несвiдоме, то що було б, якби ми мали змогу використати ще хоч трошки наших прихованих можливостей.

Але це ж неможливо, якщо ми не в змозi контролювати пiдсвiдомiсть, то як нам ii використати?

Всiм вiдомий науковець, дослiдник людськоi психологii Зiгмунд Фрейд велику увагу придiляв такому явищу як сновидiння. Вiн вважав, що наша пiдсвiдомiсть через сни, мовою символiв, промовляе до нас.

Якщо людину ввести у глибокий гiпноз, вона здатна розповiсти про все, що бачила колись, найменшi деталi.

Але чому вона не може розповiсти щось нове, вiдкрити якусь таемницю? Це ж говорить ii пiдсвiдомiсть, яка здатна на все. Можливо, вiдповiдь на це питання дуже проста: людину цьому нiхто не навчив. Але як тодi навчитись тому, чого нiхто на свiтi не вмiе i не знае? Можливо, треба просто вчитися не у людей, точнiше, не у фiзичноi матерii, а в якоiсь духовноi, неорганiчноi? Можливо, все заклечаеться у вiрi в щось вище, нетипове для сприйняття сучасноi людини.