Евотон: трансформація

І в рамках виконання програми з пiдпорядкування людства було задiяно альтернативну фазу, яка ранiше хоч i втiлювалася паралельно в життя, але лише як запасний варiант. Не останню роль у ii виборi зiграв факт нашого переходу на двадцять п’ятий рiвень розвитку й надбання права на невтручання. І тепер головне й першочергове завдання для абсiдеумiв – змiнити те, що неможливо пiдпорядкувати. Скажiть, що ви робите, коли приготована вами страва не пiддаеться вашiй травнiй системi? Наприклад, ви поклали занадто багато перцю, що викликае болi в шлунку.

Ви неодмiнно змiните склад або пропорцiю iнгредiентiв. Ви додасте менше перцю або зовсiм забудете про нього. Тобто ви пiдлаштуете склад пiд себе для того, щоб не виникло проблем у майбутньому, а процес поглинання iжi перетворився на комфортне й корисне для здоров’я заняття. А сама страва, якби вона вмiла аналiзувати те, що вiдбуваеться навколо, нiчого б не помiтила, оскiльки змiни вiдбувалися б на етапi ii створення. І майстерно приготована, вона вам скаже, що iнгредiенти, iх склад i пропорцiя – iдеальнi й нiким не пiдiбранi, адже порiвняння доступне тiльки вам. Насправдi цей шлях – легший, анiж примушення когось до покори, позаяк тодi витрачаеться необгрунтована кiлькiсть сил, енергii й часу. Якi труднощi в абсiдеумiв на сьогоднi? По-перше, одна з причин криеться в самiй людинi: вона неймовiрно стiйка перед лицем змiн. І тут необхiдно вiддати належне клаудеумам – генiям генноi iнженерii, якi продемонстрували вищий пiлотаж практичного застосування наукових знань. Коли з’еднуються двi сутностi, зазвичай одна з них бере гору. І подекуди геть не та, на яку розраховують архiтектори. Лише народження наступного поколiння розставляе все на своi мiсця. Так сталося з людьми… Те, що ми побачили в Лiллехаммерi, – не стiльки масове забирання евотонiв, скiльки результат невдалого експерименту. Зрозумiло, чому цей проект був суворо засекречений тодi ще пiдконтрольною Фоллiнгу Свiтовою Радою, а доступ мав тiльки ii тодiшнiй голова. Таким чином, при з’еднаннi абсiдеума й людини душа останньоi завжди залишалася сильнiшою. По-друге, iнша причина полягае в пошуку способiв усунення цих невдач. Їм необхiдне рiшення, яке змогло б пiдпорядкувати неслухняну людську душу. І хоча розгадка показалася на обрii, проте досi залишаеться недоступною. Хоч як дивно, у пошуку ii рiшення абсiдеумам не належала пальма першостi.