Евотон: трансформація

Утiм, повернiмося до обговорення.

– Веле, пробач, що знову перебиваю. Однак чому ти такий упевнений? Не поясниш нам?

Патрiець змовк, задумливо добираючи правильнi слова.

– Мене не покидае вiдчуття, яке я вже встиг добряче забути. Вiдчуття майбутнiх змiн… Я не знаю, як описати його iнакше. Воно не схоже нi на тривогу, нi на страх, – Велфарiй ще бiльше зосередився. – Оскiльки SMB8 розташована в сусiднiй галактицi, то летiти доведеться, судячи з попереднiх розрахункiв, близько тридцяти годин. Мiсце висадки перебувае пiд сильною дiею просторових аномалiй, так що зiйти з корабля в буквальному розумiннi цього слова ми не зможемо.

– Як же ми отримаемо потрiбний матерiал без фiзичного контакту з його носiем?

– Зорiентуемося на мiсцi, – вiдповiв патрiець. – Ми будемо пiдхопленi гравiтацiею планети й зафiксуемося на ii орбiтi. А потiм проведемо всебiчний i комплексний аналiз, данi якого послужать нам вiдправною точкою для ухвалення подальших рiшень.

– А яким чином робот вирахував мiсцеположення об’екта з iнформацiею?

– Вiн випускае сильнi потоки евотонiв.

Комп’ютер не iдентифiкував це явище, що автоматично привернуло його увагу й зумовило передачу сигналу на Патрiю.

– Комп’ютер не iдентифiкував це явище?! – здивовано запитав Андрiй. – Тобто ви нiколи ранiше з таким не стикалися?

Велфарiй заперечно похитав головою.

– А чому ви так упевнено заявляете про об’ект з iнформацiею? Багато що здатне випускати евотони! – почувся невпевнений голос когось iз присутнiх.

– Необхiдно летiти! Без питань! – оголосив Тобiас.

 – Вирiшуеться доля людства. Ви уявляете, що станеться, якщо ця iнформацiя потрапить до рук абсiдеумiв?! Я не хочу, щоб моi дiти перетворилися на холодних бездушних тварюк, якi заради власного благополуччя здатнi убити мене i свою матiр!

– Саме тому, – пiдхопив одесит, – я вирiшив провести з вами попереднi формальнi консультацii перед ухваленням мною, як головою Свiтовоi Ради, рiшення.

– Якщо я правильно розумiю, подiбна iнiцiатива не вимагае винесення на обговорення Ради? – поцiкавився Вел.

– Нi. Це рiшення не зачiпае прав третiх осiб, так само як i не створюе хоч яких наслiдкiв для самого людства й належить до моiх повноважень, згiдно з установленою процедурою в межах поточноi дiяльностi Ради. Менi важливо розумiти, що я не сам у цьому питаннi, i якщо нi в кого з присутнiх немае заперечень…

– Є! – голосно й упевнено сказав лисий i кругловидий чоловiк середнiх рокiв i середньоi статури, що сидiв лiворуч вiд Андрiя.