На нашем сайте вы можете читать онлайн «Синдром зародка». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Любовные романы, Современные любовные романы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Синдром зародка

Автор
Дата выхода
02 января 2016
Краткое содержание книги Синдром зародка, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Синдром зародка. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Ані Лібро) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Навіщо на планеті з'являються діти із зайвою хромосомою? Відповідь проста: це синдром зародка. Хвороба любові. Вірус, який знаходиться всередині кожного з нас. Маленький людський зародок, що зачепився одного разу за стінки матки, наполегливо і безкорисливо відкриває цю таємницю не тільки своєї матері, але кожній людині і навіть цілому народові. Ліза - наша сучасниця, найзвичайнісінька жінка, киянка з двома дітьми. Вона живе на Позняках, розлучена і мріє знайти чоловіка, який зробив би її щасливою. Нічого особливого, як у всіх. Робота не за фахом, необхідність виживати, бажання подолати самотність і сімейну карму незаконних народжень і невезіння. Ставши свідком самогубства незнайомої жінки, Ліза несподівано розуміє, що живе якось не так і що пов'язана з цією подією міцними нитками пам'яті і власної долі. Щоденник самогубці приводить Лізу у дитячий будинок. Поступово вона позбавляється від егоїзму і легковажності і замість пошуків обранця, який міг би дати їй щастя, пробує сама бути комусь корисною. Вона не просто заражається синдромом зародка, але відкриває для себе чудовий і рятівний сенс цього загальнолюдського захворювання, здатного зробити наше життя щасливим.
Синдром зародка читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Синдром зародка без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Але пiд час пам'ятного вiдвiдування росiйськоi столицi цей журавель так явно змiнив оперення, що у вiдносинах зi звичайним програмiстом вiдбулося помiтне зрушення.
«Егоiстка», – скажете ви.
«Егоiстка ти, Лiза!» – сказала я, коли дiзналася про вже заплановане весiлля i все, що передувало цьому рiшенню.
* * *
Вiн стояв на перонi з букетом маленьких червоних хризантем. Ну, хто мiг проти цього встояти?! Тим бiльше що все так жахливо складалося в мрячнiй Москвi.
Лiза зволiкала, втягувала голову в плечi i, немов равлик, повзла по тiсному вагону, навмисне пропускаючи пасажирiв вперед i намагаючись вiдстрочити зустрiч.
Вона вiдчула, як всерединi зашкрябали мерзеннi монстри, подiбнi лангольерам, створеним уявою Стiвена Кiнга. Хтось iнтелiгентно називае iх внутрiшнiм голосом або другим «я». У Лiзi ворушилися саме лангольери.
Звичайно, Юра не мiг знати, що з нею сталося у Москвi. Але iй-то вiд цього не легше. «Немае жодного сумнiву, що Бог створив пустелю для того, щоб ми вмiли посмiхатися деревам…» – старанно втiшала вона себе, перефразовуючи улюбленого автора.
Побачивши у вiкно бордовi головки хризантем i збентежену посмiшку Юри, який нiчого не пiдозрював, замружившись вiд сяючого по-лiтньому сонця, прихильниця «Алхiмiка» вийшла з вагона i, немов гiрку мiкстуру, одним ковтком вдихнула принаднiсть киiвського бабиного лiта. А тодi рiшуче заткнула рота своiм лангольерам.
На ii обличчя впала з неба сонячна усмiшка, i нахаба ткнулася носом в чоловiче плече, щоб заховати там всю правду про свое падiння.
Десь глибоко в шлунку ворухнулися муки совiстi… Але Лiзка ковтнула ще трохи сонячного повiтря i подумала: «Вiн класний».
– У тебе все гаразд? – спiвчутливо запитав мiж тим хлопець, дбайливо заглядаючи iй в очi.
* * *
Минуло два мiсяцi, вони одружилися. А потiм поiхали в Саратов. І Лiза на якийсь час абсолютно випала з поля мого зору.
Об'явилася подруга тiльки через пiвроку. Вона дихала радiсно в трубку, повiдомивши, що у неi народилася донька Вiкторiя.
– Вiкторiя – це означае перемога! – репетувала вона менi у вухо, нiби я могла цього не знати.
Вона, здавалося, була щаслива вiд цiеi своеi перемоги: тараторила без угаву, шумiла, ковтала слова, немов поспiшала на поiзд.
Потiм пропала ще на рiк, подорожуючи на своему батискафi заплутаним фарватером життя.





